Ми після весілля довго жили в свекрухи, вона сама нас просила про це, бо так було вигідно їй, адже одній важко оплатити комунальні і продукти купувати, а ми їй дуже допомагала з Дмитром. Поки ми жили разом, усіх все влаштовувало і усім добре було, а потім зовиця розлучилася з чоловіком повернулася жити до мами і свекруха стала просити нас, щоб ми з’їхали від неї швидко. Мати Дмитра обіцяла, що допомагатиме нам, як раніше, і ми повірили їй та стали речі збирати
Я зовсім не знала, як викрутимось і що говорити, – каже Марина, – і
Про всяк випадок, Ірина вирішила перестрахуватися і сказала сину, що хоче на певний час припинити вкладати гроші у будинок, бо планує купити квартиру. Дім, який вони будували, уже майже був готовий. 5 років заробітчанства вистачило для того, щоб і збудувати, і ремонт зробити. Навіть основні меблі є – кухня і спальня, так що жити вже в ньому можна. На велике здивування Ірини, Алла була таки права, бо коли її син почув про те, що мама перестане висилати їм гроші, а вони вже звикли до заповітної тисячі євро щомісяця, то так обізлився, що перестав навіть мамі телефонувати
– А я тобі кажу, що не потрібні ми своїм дітям без грошей, –
Я довго не могла вийти заміж, а потім зустріла Андрія. З ним мені пощастило дуже, адже Андрій дуже хороша та відповідальна людина. У нас з ним все так добре складалося, але коли він мене заміж покликав, я дуже засмутилася. Звісно, я хочу стати його дружиною, але є серйозна причина, яка заважає мені
Ми з Андрієм зустрічаємося вже трохи більше року, зараз вже думаємо про весілля, –
Якщо вже прийшла, то заходь, Галино, до хати, – Петро хоч і був неабияк здивований появою своєї колишньої дружини у себе на подвір’ї, але запросив її до хати. Минуло вже більше 20-ти років як вони розійшлися. Петро став жити з своєю новою пасією, а Галина поїхала на заробітки в Грецію. А тепер, наче цього всього і не було, прийшла Галина першою до Петра – не то миритися, не то чогось просити у нього. Чоловік, скроні якого давно вкрила сивина, глянув на свою уже немолоду дружину. – Заходь, Галино, і кажи чого прийшла
– Якщо вже прийшла, то заходь, Галино, до хати, – Петро хоч і був
Я передумала, сину. Тепер мовчати буду і слова зайвого твоїй Олені не скажу. Так що, повертайтеся до мене, а то я сама розкошую в трикімнатній квартирі, – каже по телефону свекруха моєму чоловікові. А я стою біля нього, чую всю їхню розмову, і чекаю, що він їй відповість, особливо після того, як підло і некрасиво вона вчинила на нашому весіллі
– Я передумала, сину. Тепер мовчати буду і слова зайвого твоїй Олені не скажу.
Та він молодший від тебе на 10 років! Я тебе не розумію, мамо, про що ти, взагалі, думаєш, – заявила мені моя донька Лариса. Я в п’ятницю ходила в кіно з одним чоловіком, і там за випадковим збігом обставин зустрілася з своєю донькою, яка привела дітей на мультик. Спочатку я хотіла від неї втекти, зробити так, щоб вона мене не побачила, і щоб не було зайвих розпитувань. Але мені не вдалося цього зробити, донька все побачила, і тепер хоче, щоб я переписала на неї свою квартиру
– Та він молодший від тебе на 10 років! Я тебе не розумію, мамо,
Навіщо тобі дві машини? Одну можеш мені віддати, – заявила мені моя рідна сестра, коли дізналася, що ми з чоловіком придбали новий автомобіль. – Вибач, – кажу, – але це вже занадто. Машину ти не отримаєш, тому що вона дорога, та й мій чоловік не дозволить мені її тобі просто так віддати. – Зрозуміло. Вам, багатіям, нас, бідних людей, не зрозуміти. Жадібна ти, і твій чоловік такий самий, – сказала мені Аня і поставила слухавку. Минуло два місяці, а вона зі мною не розмовляє. Образилася на мене за те, що я машину відмовилася їй подарувати
– Навіщо тобі дві машини? Одну можеш мені віддати, – заявила мені моя рідна
Теща з тестем дізналися, що Наталя з чоловіком взяли квартиру в кредит. Вони відразу подзвонили зятеві і запропонували Михайлові дати гроші великі, щоб діти віддали борг і жили собі спокійно. – В твоїх батьків я ні копійки не візьму, скільки б вони не просили, – сказав Михайло дружині. І, як би важко їм не жилося, Наталя його добре розуміла, адже вони пожили з батьками разом, і то був дуже складний для них період
Не даремно усі люди говорять: зробив добро – кидай просто його в воду. Вся
Коли Марина дізналася про моє повернення в місто, вона вирішила мене запросити на своє весілля. Зробила вона це трохи дивно, бо ні запрошення не було, ні якоїсь спеціальної зустрічі, а так – вона одним реченням по телефону сказала, що весілля в суботу, мовляв, якщо хочеш – приходь. Що подарувати найкращій подрузі в день її весілля – я просто не уявляла. У мене і справді не було грошей, від слова зовсім. Купила те, що змогла, а подруга мене перед усіма осоромила
– Лізо, приходь до мене на весілля. Зможеш у цю суботу? – зателефонувала мені
Коли я знайшла хорошу роботу, відразу до свекрухи прибігла. – Мамо, виручайте, ваша допомога нам потрібна, ми з Данилом не справимося без вас. Свекруха уважно мене вислухала, спокійно зі мною говорила, а потім сказала, що подумає, чи знайде вона час для онука. Я так чекала того дня, коли мали чоловіка дасть мені відповідь. – Нічим зарадити вам не можу, ти не вірний обрала шлях, не хочу, щоб в тебе були гроші, – пробурмотіла вона
Їм зараз просто дуже важко, зять таку хорошу роботу втратив, під час того, як

You cannot copy content of this page