Щаслива Марія робила весілля єдиній доньці. Справилася, бідолашна, з усім, зробила свято єдиній дитині на славу – весільних музик найкращих запросила, кухарку з сусіднього села привезла, щоб все найсмачніше було, бо ж 300 гостей запросила. Тоді весілля робили вдома, накривали дві палатки – одну для застілля, як правило на городі, а іншу, на подвір’ї, для танців облаштовували. Одна лише думка непокоїла господиню: прийде колишній чоловік сам чи з Галиною
Щаслива Марія робила весілля єдиній доньці. Справилася, бідолашна, з усім, зробила свято єдиній дитині
Розалія поїхала в Італію, щоб допомогти молодшим братам, адже відчувала відповідальність за них. Та одного разу, коли вона приїхала додому у відпустку, почула від брата правду. – У нас гроші вже закінчилися. Коли ти назад повертаєшся? Це повернуло її на землю, жінка зрозуміла, що скільки б вона братам не допомагала, вони ніколи нічого не оцінять
Розалія жила у далекому гірському селі на Заході України. Жінка мала дивовижну вроду. Крім
На днях невістка мені подзвонила. Зоряна стала мені скаржитися на мого сина, ще й докоряла, що я нічого йому не кажу і не роблю зауважень. Я її спокійно вислухала. – Розлучайся! Розлучайся, – кажу, – якщо тобі мій син не подобається. Повір, я лише рада буду тому, бо, коли він жив зі мною, то був чудовою людиною. Невістка відразу поклала телефон, а ввечері мій син вже постукав у мої двері. Але прийшов Дмитро без речей
А вже останнім часом моя невістка дуже часто скаржиться мені ж на мого сина.
Свекор нам обіцяв дати трохи грошей, на ремонт, коли дізнався, що в нас автомобіль поламався. Говорив, обіцяв, а потім різко замовк і навіть не згадує зараз, думає, що забули, напевно. Але хіба тут забудеш таке? – А твої батьки що нам дали, що ти лише на моїх вічно скаржиться? – незадоволено сказав чоловік. А я думаю – о, тут не буду мовчати і стала перераховувати швидко
В чоловіка мого, несподівано, як це часто буває, зламався автомобіль, – скаржиться Людмила, –
Все почалося з зошита, який я знайшла у чоловіка в тумбочці, коли прибирала в його кімнаті. Цей зошит я ніколи раніше не бачила, та й мало хто зараз щось записує в паперовому варіанті, здебільшого всі ведуть електронні записи. Тому зошит привернув мою увагу. І хоч я не маю звички ритися в чужих речах, та я дозволила собі заглянути в цей зошит, і тепер дуже шкодую про це
– Що мені робити, мамо? Віктор мене не любить. Але каже, що з сім’ї
Бачив Бог, я не планувала усього того, що сталося далі. Але, напевно, все саме так і мало бути. Я поїхала на курорт і там я познайомилася з одним дуже хорошим чоловіком. Ярослав відразу мені видався рідним, ми з ним лише познайомилися, а мені здавалося, що я знаю його все своє життя. І я йому приглянулася, бо щовечора кликав мене гуляти в місцевий парк. Я спочатку навіть не знала, про що маю з ним говорити, я ж на побачення ходила останній раз 40 років тому. Приїхала я додому окрилена, син з невісткою відразу це помітили. І навіть встигли мене засмутити, бо за ці два тижні, що мене не було вдома, на нашому подвір’ї не було нічого зроблено. Впевнена, що вони це мені на зло так зробили
– Сину, не буде мене два тижні вдома. Впораєтеся з Соломією самі по господарству?
Мама весь час виховувала мене одна, адже з татом вони розлучилися, коли я була ще зовсім маленька. Але він ніколи мене не забував, завжди давав мені гроші, платив аліменти вчасно, хоча ми бачилися зрідка. А на весілля тато подарував мені ключі від двокімнатної квартири, він досі сам і нікого в нього немає. Мама дуже розсердилася встала з-за столу і стала виправдовуватися перед родиною
Батьки Марини розлучилися ще майже 20 років тому. Але, як би там не було,
В кінці вересня я вирішила поїхати до мами в село. Ця поїздка мені далася важко, бо я чудово знала, що ніхто мене там не чекає крім тата, який дуже любить мене. Сестра маму вже давно проти мене налаштувала, але батьки – є батьки, від них не відмовляються і не залишають на старості років. Тому я накупила гостинців та продуктів багато, маминих улюблених цукерок і татові сорочечку і таки зважилася їхати в село на своєму автомобілі
В кінці вересня я відклала всі свої справи, відпросилася з роботи, дітей залишила на
І що, Катерино, тобі невістки твої подарували? Я бачила, як Іван з Яриною несли коробку велику. Напевно, щось з електротоварів? Ото пощастило тобі з старшою невісткою! – захоплено каже сусідка Катерині на наступний день після того, як та свій 65-річний ювілей відсвяткувала. Катерина вся аж світилася від щастя, і запропонувала сусідці зайти до неї, щоб трохи посидіти. Наїдків із вчорашнього дня залишилося багато, тож гостю точно буде чим пригостити. Одарка стала вибачатися, що подарунка не має, але в гості до сусідки піти не відмовилася, хотілося з перших вуст дізнатися – що там і до чого
– І що, Катерино, тобі невістки твої подарували? Я бачила, як Іван з Яриною
Ні, спав я цю ніч досить добре. Що зараз роблю? Снідаю. Теща кашу для мене приготувала смачну. Яку? Гречану, мамо, все добре у мене, не хвилюйся, – з самого ранку мій чоловік, як завжди звітував перед моєю свекрухою. Він вже хотів закінчувати розмову, а вона все говорила і говорила, чекала поки він вийде з дому і далі їх ніхто не почує: ні я, ні мама моя
Ось так я вранці встав собі сьогодні, як зазвичай. Ні, спав я цю ніч

You cannot copy content of this page