Українці Сьогодні

І що ти собі таке вибрав? Не розумію я тебе сину, – картала мама Олександра за його невдалий, на її думку, вибір дружини. – Мамо, припини, я не дозволю тобі так говорити про Настю. Вона для мене найкраща, тому і стала моєю дружиною. – Твоя “найкраща” не вміє ні борщ зварити, ні вдома прибрати як слід, я не уявляю, як ти з нею житимеш? – не вгавала мама

– І що ти собі таке вибрав? Не розумію я тебе сину, – картала

Життєві історії 0

Усі колежанки на роботі так заздрять мені, так заздрять, що я з мамою своєю живу, хоча і розлучена. Мовляв, дуже зручно влаштувалася, адже на роботу можу вийти, а з малою дитиною мама може посидіти, а таке щастя не у всіх є. Я, у відповідь, мовчу, нічого не можу сказати, хоча так і хочеться прокричати у відповідь – люди, ви взагалі знаєте, як я живу

От коли вже й ти виростиш дитину свою сама – ось тоді вже й

Життєві історії 0

Так, мамо, якщо ви й далі хочете жити з нами, то маєте більше мовчати, не потрібно казати мені, як я маю їсти чоловікові готувати і дітей одягати, – сказала Марічка одного дня свекрусі своїй. Мати здивовано довго дивилася на неї. – Я бачу добре, що тобі не подобається, що я тут з вами живу. Ти хочеш, щоб я пішла від вас? Я піду. Тільки скажи, – сказала у відповідь невістці свекруха

Андрію, ти дійсно нічого не можеш мамі своїй сказати? Ну скільки ти зможеш мовчати?!

Життєві історії 0

З Польщі Христина повернулася зовсім іншою, вона не лише гроші заробила, і чоловіка привезла, а ще й змогла допомогти багатьом односельчанам. – Добра у тебе дитина, Степане, – хвалили люди доньку літного чоловіка, а він лише всміхався і дякував Богу за те, що все саме так склалося

– Добра у тебе дитина, Степане, – хвалили односельчани доньку літного чоловіка, а він

Життєві історії 0

Стіл був накритий шикарно, але родичка не втрачала жодної нагоди чимось перед нами похвалитися. Показувала все, що купила, і не забувала наголосити, що скільки коштує. Пішли ми звідти з невеликим осадом. Не тому, що ми їй заздрили, а тому, що вона своє свято перетворила на якийсь фінансовий звіт. Коли ми прийшли додому, чоловік мій вже став хвилюватися, чи ми їй не замало дали, а поставили ми в конверт всього 2 тисячі гривень. Зранку Мирослава і справді мені зателефонувала, але не через подарунок, їй було не до грошей

– Мирослава приїхала, кличе нас до себе в гості, – каже мені мій чоловік.

Життєві історії 0

Я була така здивована, що не передати: – Наталю, ви совість маєте, взагалі? Я цю квартиру для сина свого пристаралася, ви обоє маєте роботу, а я досі виплачую кредит. У мене всі заощадження закінчилися, ледве на хліб вистачає, давай з Олександром тепер ви все платіть, – на вихідних мене зранку набрала свекруха. Все б нічого, я розумію її, адже вона мати, але вона хитра людина і я добре знаю, що вона задумала щось, тому відразу їй про документи сказала

Моя свекруха, матір мого чоловіка Олександра, як кажуть в народі, “хотіла як краще”. І

Життєві історії 0

Як син сказав, що збирається одружуватися і приведе невістку до нас, я зрозуміла, що потрібно щось змінювати, бо у нас двокімнатна квартира, я живу в прохідній кімнаті, тому Вадиму з дружиною незручно буде. Я тоді вирішила звільнитися з садочку, адже вихователькою заробляла копійки і поїхала в Італію заробляти євро, щоб покращити собі і синові життя. Мені так важко було спочатку, чого я там тільки не надивилася, часто недобрі люди попадалися на моєму шляху. Але навіть не було кому поскаржитися, вилити душу, бо я розуміла, що в сина тепер своє життя, а невістці до мене точно діла не буде. Та, коли я вже не очікувала змін, Італія мене порадувала трохи

Усі 12 років я по чужим людям ходила, набридала їм та чого добилася? Все

Життєві історії 0

Петре, твій телефон дзвонить, – гукнув в кінці робочої зміни Петра його товариш. Чоловік подякував, взяв телефон до рук і неабияк здивувався, бо дзвонила йому донька, яка народила дитину, і Петро знав, що саме сьогодні виписка, і що зять її має забрати додому. – Тату, Валентин не приїхав. Зможеш ти по нас приїхати? – розридалася в слухавку Антоніна. – Тихо, дочко, не плач. Як це, не приїхав? Забув, чи що? – ще нічого не зрозумів Петро. – Та ні, батьку. Він відмовився і від мене, і від дитини

– Петре, твій телефон дзвонить, – гукнув в кінці робочої зміни Петра його товариш.

Життєві історії 0

Коли Ірина сказала, що подає на розлучення, то всі родичі її вмовляли залишатися з чоловіком і берегти свою сім’ю, адже таку добру та спокійну людину, як Олег, вона більше не знайде. Всі знайомі перешіптувалася, що вона до іншого йде. Але Ірина була сама, нікого в неї не було, та родині просто сказати правду вона не могла

Одного вечора, після повернення з роботи, Ірина не стала робити зауваження своєму чоловікові, як

Життєві історії 0

Тобі, Маріє, байдуже, що мама сама на городі порається, що не встигає все зробити сама, вона ж пенсіонерка вже в нас. Чи ти забула? – якось я таки наважилася дорікнути сестрі. – А ти не приїдеш ніколи до неї, ти зі свекрухою краще ладнаєш, ніж з мамою рідною. Все робиш для матері чоловіка, і для свекра також, а до рідної своєї й дорогу забула давно. Марія довго не мовчала, але відповідь її засмутила мене

Нашій Марії, виходить, взагалі байдуже, що мама весь час одна на городі працює. Тай