Моя мама ростила мене сама, постійно на всьому економила, адже допомагати їй не було кому. Я мріяла все дитинство про велосипед, але не мала його. Мама економила на овочах та фруктах, не водила мене на гуртки, одяг я доношувала той, який нам приносили люди після своїх дітей, я навіть на випускний не пішла, бо не мала сукні. А коли я поступила на навчання і з’їхала від мами жити в гуртожиток, вона собі купила ще одну квартиру. Сказала, що вона буде їй на старості років, бо на мене у неї надії немає
Моя власна донька на мене тепер дуже ображається! – розповідає 60-річна Ліда Остапівна. –
То батько рідний, а то вітчим, – пояснює мені донька, в надії, що я її зрозумію і підтримаю. Вона приїхала додому з радісною новиною – наречений зробив їй пропозицію, будуть одружуватися. Весілля великого вони не хочуть, але зберуть найрідніших, і підуть після вінчання в ресторан. Юля категорично проти того, щоб я на її весілля приходила з своїм чоловіком. – Мамо, сама подумай, це гарно буде. Там буде тато. До чого тут дядько Ярослав? – виправдовується вона
– То батько рідний, а то вітчим, – пояснює мені донька, в надії, що
Цього місяця я майже всю свою пенсію витратила на продукти і їжу, майже нічого не залишилося. А так, як ти, Олеже, мені ні гривні не дав, то пора мені хоча б якусь тисячу дати, – звернулася Марія до свого зятя, коли порахувала, що з пенсії у неї залишилося 350 гривень. – Ну ви, мамо, даєте, ви ж знаєте, що у нас зараз важкі часи, придумайте щось, он ідіть в сусідів позичте, – буркнув зять, дожовуючи останню приготовлену тещою котлету. Мати стояла, як вкопана. До кого ж їй йти, куди бігти, коли онуки сидять голодні
Марія рахувала скупий залишок своєї пенсії і намагалася щось придумати, як краще її розподілити
Скажи своїй мамі, щоб більше нам цей непотріб не присилала. Сором людям сказати, що свекруха в Італії, а нічого, крім старих речей не передає! От навіщо мені всі ці тарілочки? – Наталка розбирала сумку, яку передала свекруха з Італії, і її обуренню не було меж. Андрій і сам почав розглядати тарілочки, чайник, різні статуетки, які передала мама: – Ну чого ти завелася, Наталко? Вони навіть дуже красиві. У нас таких немає. Ти б раділа, що хоч щось мама дає нам. Он і макарони є, і кава, і цукерки. – Андрію, я розумію, що ти її захищаєш, бо це твоя мама. Але має бути всьому межа – вона там в Італії заробляє щомісяця по тисячі євро, а нам перепадає тільки цей непотріб
– Скажи своїй мамі, щоб більше нам ці черепки не присилала. Сором людям сказати,
Найбільше Богдана хвилювалася про те, що скаже її донька. Жінка вже уявляла, як Юля каже, що їй соромно за неї перед чоловіком і його батьками, як збирається і йде від неї на знімну квартиру. В той день Анатолій знову подарував їй квіти, але вона так і не наважилася йому нічого сказати. Додому йшла ледь жива, бо розуміла, що відтягувати розмову з донькою більше нема сенсу. – Юля, я маю для тебе новину. Присядь, – тихо сказала Богдана
Богдана йшла додому з букетом троянд, і замість того, щоб порадіти, вона хвилювалася, що
Дмитре, як тата не стало, мама моя дуже сумує, вже змарніла так, проситься жити до нас, бо одній їй вже в 73 роки дуже важко. Квартиру свою вона здасть в оренду, а гроші нам віддаватиме, – вмовляла чоловіка Поліна, витираючи вологі очі. – Я все розумію, але не дуже хочу жити поряд з нею і ти знаєш сама чому, – намагався відмовити чоловік. Але Поліна таки вмовила Дмитра і поїхала до мами шукати квартирантів. Але це був дуже недобрий задум
Моя мама дуже проситься хоч якийсь час пожити у нас, – сказала Поліна чоловікові.
Я якраз тоді в іншій кімнаті була, чую – мама моя в нашої доньки випитує все. – Марійко, а які там в мами твоєї є секрети від бабусі, про що вони там з татом говорять? Що від мене приховують? Я була така здивована, що й не передати, адже лише тепер зрозуміла звідки мама знає все, що відбувається в нашому домі. Та найбільше мене здивувала відповідь моєї донечки, якій 7 років лише
Найбільше щастя людини це її сім’я. На душі завжди радість та піднесення, коли вдома
Через кілька місяців після того, як Софія позичила сестрі гроші, вона почала помічати, що Наталя не так активно дякує, як раніше. І хоча вона і не просила повернути борг негайно, все ж таки почала відчувати, що з боку сестри є певна дистанція. Софія навіть почала сумніватися, чи варто було їй допомагати, але все було вже зроблено. Одного дня Софія прийшла додому після роботи і побачила, що на її телефоні є кілька пропущених дзвінків від Наталі. Вона передзвонила їй і чула від сестри схвильований голос: – Софіє, ти можеш мені знову допомогти
Софія сиділа на кухні і тривожно поглядала на годинник. Вже пів на одинадцяту, а
Як тільки дізналася, що молодша донька до нас з онуком приїде, відразу набрала зятя, чоловіка старшої доньки. Кажу, Олеже, ти там нічого не плануй, зранку поїдь на вокзал і Тамару з онуком до нас привезеш, а потім вже їдь на роботу. – Не командуйте мною, мамо, я нікуди не поїду, бо мені теж виспатися треба, більше мені не дзвоніть. Ольга Андріївна вже сто разів пошкодувала, що своє авто йому віддала, але назад вже нічого не повернеш, на жаль
Правду кажучи, я прямо аж розгубилася від такої несподіванки, це треба ж було здогадатися
В понеділок я думала поспати подовше, бо ж в неділю в невістки день народження був, трохи посиділи, пізно лягла. Але мене розбудив дзвінок в двері. Я глянула на годинник, ще навіть восьмої ранку не було, тому я навіть уявити не могла, хто б це міг бути. Відчиняю – на порозі стоїть син. Бачу з вигляду, що не в настрої. Хотіла йому запропонувати зайти, але він сам мовчки роззувся і поставив на стіл відкритку, яку я вчора невістці подарувала
В понеділок я думала поспати подовше, бо ж в неділю в невістки день народження

You cannot copy content of this page