Фахівці кажуть, що мама ще відновиться, але їй потрібен догляд зараз цілодобовий, – сумно сказав Антон дружині, повернувшись з стаціонару. – Та не хвилюйся ти так, якось впораємося, ти ж не один, в свекрухи ще є дві доньки, – намагалася заспокоїти чоловіка Мар’яна. – Боюся, що тобі доведеться з роботи звільнитися, щоб з мамою сидіти, адже виходить так, що її доглядати будеш саме ти, – винувато подивився Антон на дружину
У нас на сьогоднішній день просто дуже складний період, але, з часом, все обов’язково
Тепер, коли Мирослав став сватом Марії, вона сама наважилася запропонувати йому зійтися і жити у неї в будинку, в якому вона за свої італійські гроші зробила чудовий ремонт. Оля ще довго навіть не хотіла з мамою спілкуватися через це, і досі говорить крізь зуби. Мама прикро через це, та вона вже зрозуміла, що спочатку треба думати про себе, а потім вже про інших
Марія і не уявляла, що її життя зміниться так радикально після того, як вона
Як тільки родина дізналася, що я продаю своє старе авто, а буду нове купувати, відразу всі стали дзвонити мені. Справа в тому, що мою сестру з трьома дітьми залишив чоловік, вона живе сама і їй дуже складно. Я чудово знала про це, але не збиралася їй ні телефонувати, ні допомагати, хоча маю можливість і гроші. Але родичі не сиділи, склавши руки, а відразу всі про мене згадали
Так вийшло, що ще з самого дитинства мене весь час усі порівнювали з моєю
На днях Людмилі подзвонила незадоволена невістка. – Якщо ви вже пенсіонери, не можете на тій дачі працювати, то продайте вже її, не потрібно щоразу сина туди тягти. У нас вже сил на вас немає і грошей. Для чого вам ця хата стара? У Людмили аж піднявся тиск від важких думок, а потім вона стала пригадувати і рахувати скільки її сина на них з батьком за минулий місяць витратив грошей. І вийшло, що дуже багато
Ось вже останнім часом щось все одне до одного якось складається, якісь суцільні одні
Краще б чоловік мене послухав і поїхав з своїми батьками. Бо коли ми ввечері повернулися додому і заїхали в гараж, то побачили, що він абсолютно пустий. Ми кілька секунд стояли мовчки, бо не розуміли, що могло статися. Ну не могли нас так швидко обікрасти? Кажу чоловікові – набирай батьків, питай що сталося, де урожай? І яким же було моє здивування, коли свекор спокійним голосом повідомив, що урожай вони відвезли до себе в гараж. На його думку так буде зручніше і їм брати, і нам привозити, і брату чоловіка давати
– Давай обійдемося без допомоги твоїх батьків, – попросила я чоловіка, так ніби щось
А якої вдячності ви хотіли? Ви – бабуся, і це ваш обов’язок – доглядати внуків, – заявила мені невістка. Її слова мене неабияк зачепили, бо я не так часто щось у них прошу. А тут така ситуація сталася, що без допомоги сина я просто не справлюся, а невістка проти того, щоб син мені допоміг. Коли я вперше наважилася поговорити про гроші, син був готовий дати мені необхідну суму, але тут втрутилася невістка, яка заявила, що вони мені нічого не винні, адже я бабуся, і це мій обов’язок допомагати з онуками
– А якої вдячності ви хотіли? Ви – бабуся, і це ваш обов’язок –
Знаєш, Олесю, за якою простою ознакою можна визначити доглянуту жінку? – якось ввечері запитав Олесю чоловік. Жінка аж замовкла, потім, крадькома, зазирнула в невеличке дзеркальце, що стояло на кухні, оглянула за секунду своє обличчя з думкою, що ж в ній вже щось недобре помітив чоловік. – Ні, не знаю. Можливо, ти скажеш мені? І тут Руслан, не добираючи слів, почав з дружиною непросту розмову, яка дуже вплинула на її майбутнє життя
Олеся таким недобрим та сумним поглядом подивилася на свої нарощені нігті. Вони їй самій,
Та коли вже ти звільнишся з тієї роботи, мамо? Ми ж так розраховували на тебе, а ти он і далі працюєш, – незадоволено буркнула до Міли донька. – Он твої колежанки з роботи, як тільки вийшли на пенсію, відразу вдома осіли, онуків своїх глядать. Он, пані Віра свою невістку на роботу відпустила, сама сидить з немовлям. Невістку, мамо, невістку, чужу людину, навіть не доньку рідну! А ти? Ех, мамо, ти велике розчарування моє, я ніколи не очікувала, що на пенсії ти лише про себе думати будеш
– Мамо, а коли ти вже звільнишся зі своєї роботи? – якось роздратовано запитала
І чого ти досі дуєшся, мамо. Давно пора все забути, вже стільки часу пройшло, – повчає мене син Максим. – Мені, Максиме, банк не дає про все забути, – нагадала я йому. І це чиста правда. Чотири роки тому мій син Максим одружився, і відтоді я все ще відчуваю себе в боргу – не тільки перед банком, але й перед власним сумлінням. Весілля сина стало для мене переломним моментом в житті, я навіть ніколи не думала, що моя єдина дитина може так зі мною вчинити
– І чого ти досі дуєшся, мамо. Давно пора все забути, вже стільки часу
Ти мав італійські макарони купити, а те, що ти приніс, мені не підходить. Чим я твою маму частуватиму? – Марто, не вигадуй. Мама в Італії вже так тих макаронів наїлася, що вона і не розбере – італійські вони чи ні, – намагався виправдатися Ігор. Та молода дружина точно була впевнена, що так не годиться приймати свекруху, тому зібралася і сама пішла в магазин
– Ти в магазин ходив? – Марта не дала чоловікові і роззутися. – Ходив.

You cannot copy content of this page