Українці Сьогодні

А за що ви, мамо, збираєтеся жити? – зухвало запитала мене невістка, а я аж присіла. – Я ще е знаю. Але ж я до рідного сина приїхала, невже ви мені не вділите тарілку супу? – кажу. – Та чому не вділимо? Вділимо, звичайно. Тільки я хочу прояснити ситуацію. Ви ж не в гості на два тижні приїхали, а назавжди, як я розумію. Чи не так? Я навіть не знала, що їй відповісти, і поки збиралася з думками, невістка мені наказала завтра ж іти у пенсійний фонд і з’ясовувати, на що я можу претендувати, бо утримувати мене вони не збираються

– А за що ви, мамо, збираєтеся жити? – зухвало запитала мене невістка, а

Життєві історії 0

От і грудень вже. Як же Мар’яна не любить цей місяць, адже в сім’ї її сестри одні дні народження: 9 грудня – у старшого сина, 12 – у меншого, 20 – у чоловіка, а 23 грудня – день народження у самої Тетяни. Сестра живе заможно, з подарунками їй догодити важко. Цього місяця Мар’яна постійно залазить в великі борги. Але найгірше навіть не це, найгірше – докори мами

Іноді дуже важко бути бідним серед своїх заможних родичів. Є чимало таких випадків, коли

Життєві історії 0

Не знаю, хто придумав, що гроші – не головне, але я все життя про них лише і думаю. Гроші, гроші, гроші… Коли їх немає – це страшно, а коли вони є – теж не набагато краще, адже їх так складно правильно поділити, а особливо між дітьми. Я ж думала, що як грошей зароблю, то буду і сама щасливішою, і дітей своїх щасливими зроблю, але в підсумку все вийшло зовсім не так

Не знаю, хто придумав, що гроші – не головне, але я все життя про

Життєві історії 0

Я хочу попросити тебе, щоб ти прописала мого молодшого сина у себе, щоб вони з дружиною і дітьми трішки в тебе пожили, а як знайдуть роботу, то з’їдуть відразу, – просила свекруха Наталю. – Але ж прописка – це дуже серйозно, ще й діти малі, я потім проблем не оберуся, – невістка відповіла. – Тоді нехай мій син обирає – ти чи сім’я, бо нам така родичка не потрібна, – не підбирала слів мати

Наталя милувалася чудовим видом зі свого вікна своєї двокімнатної квартири в Києві. Три роки

Життєві історії 0

Ти що, справді уявила себе італійською синьйорою? Не сміши людей? Хто там тебе в старості догляне? – сестра моя ніяк не хоче сприймати інформацію про те, що я вирішила квартиру свою в Україні продавати. Я думаю, що Люба просто сподівалася, що я впущу її в свою квартиру, адже сестра живе з дочкою і її дітьми, внуки вже підросли, їм усім там місця мало. Але я їй ніколи нічого такого не обіцяла. Квартиру я здавала, поки мене не було, а плату за оренду забирав син з невісткою. Син теж не вельми радий, що я таке собі надумала

– Я про тебе, Катерино, краще думала, їй Богу. Інші заробітчанки квартири купують, а

Життєві історії 0

Вранці, в переддень святого Миколая я зібрала подарунки для сестри та її дочок і вирушила в село. По дорозі часто підбираю тих, хто чекає на автобус, і ось на зупинці я побачила Христину. Христина була знайомою ще з часів, коли я жила в селі. Її я не могла забути, адже саме вона колись забрала у мене Івана – мого першого хлопця, якого я дуже любила. Та я таки зупинила авто, щоб її підвезти

Щороку на свято святого Миколая я відчуваю дивне поєднання радості та суму. Радості, бо

Життєві історії 0

Коли Андрій зупинився біля крамниці “Сувеніри”, двері були замкнені. Світло горіло всередині, і це зробило його ще більш рішучим. Він забарабанив по вікну, сподіваючись, що продавець погодиться відкрити. До дверей підійшла жінка з усмішкою, трохи здивована його настирливістю. – Чому ви стукаєте? Зачинено, – сказала вона, зупинившись біля дверей. Андрій, не зважаючи на закриті двері, спробував: – Зачекайте, будь ласка! Мені потрібен свічник у вигляді трикутника з сімома свічками, дуже потрібен! Моя дружина його мріяла, і я хочу подарувати їй саме цей. Мені дуже важливо знайти його

– Андрію, я тебе чекаю. Новий рік святкуєш з нами, – мама сказала це

Життєві історії 0

Ніні Михайлівні вже 70 років, але вона й досі працює прибиральницею. А все тому, що директор – її сусід, ще й в одному під’їзді живуть. А вчора вранці Петро Ігорович був дуже заклопотаний, сумний, сам на себе не схожий. Він відразу покликав до себе її: – Скажи мені, Михайлівно, ти нічого підозрілого тут вчора ввечері не бачила

Одного дня сімдесятирічна прибиральниця Ніна Михайлівна увійшла до кабінету директора підприємства – з відром

Життєві історії 0

Зять з донькою моєю на останні гроші в Карпати на днях поїхали, я така здивована була, що й не передати, адже вони обоє без роботи сидять. Зять, правда, якусь знайшов і вийде працювати 9 грудня, але ж не відомо, як там складеться у нього, та й зарплата там мала. Я відразу доньку набрала, мовляв, не вигадуй нічого, швидко додому збирайся. Та вона здивувала мене

Мені зараз дуже прикро дивитися на життя своїх дітей, адже вони його живуть зовсім

Життєві історії 0

Все змінилося, коли Андрій зробив мені пропозицію. Я була така щаслива і хвилювалася одночасно. Адже я любила його, і все здавалося таким світлим і простим, поки не дізналася, що Валентина Іванівна, його мама, не приймає мою кандидатуру на невістку. Тітка Валентина, яка раніше завжди підтримувала мене, тепер сказала, що бідну сироту за невістку вона не прийме. Це було як холодний душ для мене. Я не могла зрозуміти, як так вийшло. Валентина Іванівна, яка так багато для нас зробила, чому ж тепер вона змінилася

Коли не стало мами, моє життя змінилося назавжди. Я та брат залишилися сиротами. За