Українці Сьогодні

В Італії Олена працювала 10 років, гроші, які заробляла ділила між своїми трьома дітьми. Собі залишалося лише трохи, але й мати не купувала, особливо, нічого. А коли повернулася, то сподівалася, що дочка доглядатиме її. Та Марія відразу відмовилася, мовляв, у неї сім’я, роботи багато і дитина мала. Олену забрала до себе невістка меншого сина. Жилося матері в невістки добре, але вона дуже шкодувала, що зробила одну помилку, коли ще в Італії була

Марія виросла в родині, де в батьків було троє дітей: вона і два молодші

Життєві історії 0

Одного дня Дарина підслухала розмову свекрухи з подругою. – Уявляєш, Тамаро, вона навіть меблі не приймає від мене, я ж їй запропонувала свій дубовий гарнітур! А квартира ж у неї ця зовсім страшна, ремонт потрібен капітальний. Але невістка командує, не хоче нічого робити, каже, що це її дім і мені тут нічого свої порядки встановлювати. Дарина ледь стояла на ногах, але вирішила зробити вигляд, що не сталося нічого

– А, можливо, штори тут ці ми замінимо? – Ольга Миколаївна демонстративно обсмикнула велику

Життєві історії 0

Ти не можеш відмовитися від мене, бо я тебе виростила, – каже мені мама, і сподівається, що це нагадування якось вплине на мене. – Я це пам’ятаю, мамо, – спокійно кажу. – Але чи думала ти про це, коли практично вигнала мене з дому? – нагадала я їй. – Ніхто тебе не виганяв, ти просто поїхала вчитися, – стала виправдовуватися мама. Але і вона, і я добре знали, що це було не так, мама мене випровадила з дому при першій кращій можливості, бо вважала, що я заважаю її щастю з вітчимом

– Ти не можеш відмовитися від мене, бо я тебе виростила, – каже мені

Життєві історії 0

В свої 67 Галина ще гарувала в Іспанії, заробляла добре, хоча сил вже не було, й самопочуття підводимо. Але й дітям слова не казала, боялася скаржитися, бо вони постійно кликали її додому. І син, і донька вмовляли матір повернутися, але Галина ніби й не чула їх. Зате щодня телефонувала родині, скаржилася, що їй важко, руки й ноги не слухають, спати не може та й їсть вже не все. – Як можна так? Всіх грошей не заробиш. Чого ж вона там сидить? Додому її забирайте, – дорікали дітям сусіди. – Не хвилюйтесь, дітки, я ще рік-два побуду тут, а потім з грошима до вас повернуся, вони нам просто заздрять усі

Галина завжди була сильною жінкою. У своїх 67 років вона виглядала молодше, ніж більшість

Життєві історії 0

У тебе гроші є, то сама купиш собі все, що треба, – зверхньо заявила мені донька, коли я попросила її прийти до мене в лікарню. Гроші у мене, звичайно, є. Але мова зараз не про це. Я хочу бульйончику домашнього, і пюре на маслі і сметанці. Хіба таке купиш в їдальні? Та й уваги хочеться від рідних людей, а мої доньки на мене образилися, і все через гроші. Цього разу я приїхала з Італії у відпустку, і вирішила купити синові машину. Він ще про це не знає, у нього на Василія ювілей, от я і зроблю йому такий подарунок, бо заслужив він як ніхто з моїх дітей

– У тебе гроші є, то сама купиш собі все, що треба, – зверхньо

Життєві історії 0

Вже всі 12 страв були приготовлені, час швидко минав, а дітей з міста не було. Тоді Марія з Петром взяли лопати і пішли відкидати з подвір’я весь сніг, адже три машини мають же десь стати. Робили це так заповзято, що й про недуги забули, хоча обом по 70 і роки беруть своє, але перед святами батьки ніби молоділи. Час спливав, але дзвінка від трьох дітей не було. – Не будемо хвилюватися, вони скоро приїдуть, ось побачиш, – о восьмій годині вечора, з надією, сказав Марії чоловік

У маленькому селі, де сніг покривав землю м’яким білим покривалом, жили старенькі батьки —

Життєві історії 0

На день народження свого брата Андрія Світлана набрала повні сумки домашніх продуктів і вирушила в місто, хотіла йому сюрприз зробити, але брат з дружиною її неприязно зустріли і навіть чаєм не пригостили. Хотіла Світлана зберегти родинні стосунки з братом, та через невістку це виявилося дуже непосильним завданням

Свого молодшого брата Андрія Ганна дуже любила. У дитинстві вони разом бігали на подвір’ї,

Життєві історії 0

Цього року свекруха Світлани вирішила зібрати всю родину за святковим столом на Різдво, але до себе нікого не кликала, а до невістки всіх позвала, як робила це завжди. Світлані вже набридло це, та й грошей немає, тому вирішила в свекрухи попросити 3 тисячі гривень і на кухні їй допомогти. – Ні, ні і ні! Я вже відпрацювала своє за стільки років. Зараз я на пенсії, грошей у мене немає, та і працювати в мої роки важко, я відпочивати буду

Так вже повелося, що майже кожне сімейне свято оберталося для Світлани серйозними розтратами. Вона

Життєві історії 0

Мамо, тут ніякої хати немає, ніякого будівництва не велося – люди так в селі сказали. А дядько Роман з тіткою Поліною на твої гроші купили авто, а доньку навчатися відправили за кордон, – схвильовано говорив син Людмилі по телефону. – Та не може бути такого. Ти не там дивишся, – не вірила жінка. – Мамо, тобі весь час говорили не правду, а тут мені сусіди все розповіли, як є. – Збираюся, сину, їду, чекай мене там

Людмила Дмитрівна всоте перечитувала численні повідомлення від своїх сільських родичів. Роман та Поліна барвисто

Життєві історії 0

А за що ви, мамо, збираєтеся жити? – зухвало запитала мене невістка, а я аж присіла. – Я ще е знаю. Але ж я до рідного сина приїхала, невже ви мені не вділите тарілку супу? – кажу. – Та чому не вділимо? Вділимо, звичайно. Тільки я хочу прояснити ситуацію. Ви ж не в гості на два тижні приїхали, а назавжди, як я розумію. Чи не так? Я навіть не знала, що їй відповісти, і поки збиралася з думками, невістка мені наказала завтра ж іти у пенсійний фонд і з’ясовувати, на що я можу претендувати, бо утримувати мене вони не збираються

– А за що ви, мамо, збираєтеся жити? – зухвало запитала мене невістка, а