Українці Сьогодні

Мама моя хоче поговорити про щось з тобою, вона каже, що це дуже важливо, – сказав Марині якось чоловік. За пів години на порозі з’явилася свекруха. Вона, як завжди, була гарно одягнена з красивою зачіскою, адже добре доглядала за собою. – Невістко, ти маєш половину своєї квартир оформити на мого сина, бо в нас в родині ще такого не було, щоб чоловік жив у дружини

Марина похмуро розглядала чергову подряпину на паркеті – то був слід від недавнього візиту

Життєві історії 0

Сестричко, оце ти молодець! Зацінив, круто, – каже в захопленні мені мій брат, коли я покликала його на новосілля. Ми з чоловіком, нарешті, переїхали у свій заміський будинок, який будували кілька років. Мені 40 років, з них з чоловіком я вже 15 років разом, і майже весь цей час ми відкладали на будинок нашої мрії. І хоч пішло багато часу і грошей, та результатом ми задоволені. Вирішили робити входини, невеликі такі, лише для найближчих людей. Валерія я не дуже хотіла кликати, бо останнім часом в мене з ним не дуже гарні стосунки, але мама мене попросила, але я вже й не рада, що я це зробила

– Сестричко, оце ти молодець! Зацінив, круто, – каже в захопленні мені мій брат,

Життєві історії 0

Я забігла після роботи додому, щоб взяти гроші і в супермаркет піти, сподівалася купити дещо зі знижками до свят. Стала шукати гроші, а їх ніде немає. Вже розхвилювалася, бо сума там була чимала, але де тільки не дивилася – немає. Різні недобрі думки крутилися вже в голові, а потім я згадала, що в нас же моя рідна сестра гостює і аж недобре стало

Ми живемо з Олегом разом вже більше п’яти років у шлюбі, і я завжди

Життєві історії 0

Свати знайомитися не приїхали, вони живуть доволі далеко і відразу попередили, що нічим, крім домашніх продуктів, вони не можуть допомогти. Але неабияк зраділи, що у зятя є квартира, і їм не доведеться хоч про житло для доньки дбати. Я була настільки засмучена, що навіть весілля не хотіла робити, але син і не наполягав, вони просто розписалися. Здавалося б, тут можна б було мені і видихнути, але великі справи лише починалися. Ні син, ні невістка не мали стабільної роботи, тому за комуналку платила я, а продукти, як і домовлялися, передавали з села свати

– Я думаю, Тамаро, тобі не варто так поспішати з рішенням. Все ж, це

Життєві історії 0

Ну що, бізнесменка? – буркнула свекруха з порогу. Олена опустила очі, адже відчувала свою вину, що дуже пізно повернулася з роботи і чоловікові не приготувала вчасно вечерю. – Дружина, в першу чергу, має про чоловіка свого думати, а не про заробітки якісь. Чоловік її голодний вдома сидить, одяг у нього не прасований. Щоб ти робила, якби не я? Сину, не мовчи, скажи ти вже щось їй, нарешті, – не вгавала свекруха

Олена втомлено сіла на старий диван, тримаючи в руках зошит, в який вона записувала

Життєві історії 0

Ти запитай, чи ти йому без грошей потрібна? – каже мені донька. – Мамо, ну ти собі і надумала – на старості років за італійця заміж виходити! – До чого тут гроші? Я ще навіть не погодилася, – кажу. – То що тобі заважає купити квартиру внучці? Мамо, за два роки ти вже, напевно, чимало склала, а весілля ми плануємо робити на наступний рік, то ж за рік ти ще назбираєш грошей, і зможеш гонорово внучці на весілля ключі від квартири подаруєш, – мріє моя дочка

– Ти запитай, чи ти йому без грошей потрібна? – каже мені донька. –

Життєві історії 0

Мамо, ти чого така на мене ображена? Ти ж самостійна, доросла людина, у тебе все гаразд. Ти не потребуєш, щоб я постійно була поруч. У тебе своє життя, а в мене – своє. Відколи чоловіка не стало, доньки часто приїжджали до мене – підтримували, допомагали, привозили продукти. А, як пів року минуло, то змінилося дуже усе

Я не можу точно сказати, коли саме це сталося, але після того, як чоловіка

Життєві історії 0

Ми на Новий рік з друзями їдемо відпочивати, вже й готель забронювали, – каже мені моя донька Орися. А я сиджу, слухаю, вже підозрюю, до чого вона клонить, але мовчу. – Мамо, а діти з тобою залишаться, – вже вирішила вона за нас обох. – Це не надовго, всього на 3-4 дні, – каже. Орися була впевнена, що я їй не відмовлю, от тільки цього разу я була змушена її розчарувати. – Я не можу, – спокійно кажу. – У мене теж є плани. Треба було бачити вираз обличчя доньки

– Ми на Новий рік з друзями їдемо відпочивати, вже й готель забронювали, –

Життєві історії 0

Мамо, вибач, але цього року ми з Оленою вирішили поїхати до її батьків. У нас свої плани. Дуже шкода, що не зможемо бути з тобою. Але давай якось іншим разом побачимося. Ти не ображайся, а зрозумій мене, я їм не можу відмовити. Обов’язково будемо наступного разу у тебе на Різдво. Не ображайся. Добре? – Сину, ти ж обіцяв, що приїдеш. Це ж Різдво. Як же ж так, – розчаровано мовила мати, схилившись біля пічки, яка одна ділилася з нею теплом на старості років

Ірина Олексіївна сиділа на старому дерев’яному стільці в своїй затишній кухні. Вікна були завішані

Життєві історії 0

Про зраду чоловіка Вікторія дізналася не від чужих людей, а від нього самого. Він тоді якраз з Києва додому на тиждень приїхав, працює зараз в столиці. Привіз гроші хороші, гостинці, все як завжди, але Вікторія побачила, що якийсь він не такий, дуже багато їй уваги приділяє, ніби відчуває за собою якусь вину

У цей вечір Вікторії було по-особливому сумно. Зима накрила Київ снігом, але це не