Українці Сьогодні

Мамо, на суботу нічого не плануй, маємо одну ідею, – каже мені старша донька, дивиться на молодшу, і вони обоє якось так дивно посміхаються. Я дещо здивувалася, але погодилася. У мене діти дуже добрі, усім би таких, тож мені залишалося лише гадати, що вони там придумали. Нещодавно я вийшла на пенсію, і діти вирішили влаштувати мені сюрприз

– Мамо, на суботу нічого не плануй, маємо одну ідею, – каже мені старша

Життєві історії 0

На днях мені знайома на роботі розповіла, що мій чоловік вже давно купив хорошу квартиру в центрі нашого міста. Я так здивувалася, що й словами не передати. Ні, я знаю, що він дуже добре заробляє, але про цю квартиру він мені ніколи нічого не говорив і я про неї нічого й не знала. А коли дізналася для кого він її придбав, то моє сімейне життя ну дуже змінилося

Я сиділа в нашій вітальні, на душі так важко було, як ніколи раніше до

Життєві історії 0

Що? Вибачте! Ви не помилились? Я не розумію нічого. Чому якась сусідка в заповіті мами моєї вказана, коли я її єдиний син? – спантеличено Данило дивився на юриста. – Ні, тут все вірно, ваша мама змінила заповіт за три місяці до того, як її не стало. Там її рукою написано, он погляньте, 200 тисяч гривень Надії

Данило сидів у своєму просторому офісі, переглядаючи звіти, коли пролунав телефонний дзвінок. На екрані

Життєві історії 0

Ольго, Олег одружується, а ти хіба не приїдеш додому? – новину про весілля сина Ользі розповіла сестра. Прикро було матері, що син їй нічого не сказав. Олег у телефонній розмові пояснив, що вони з Веронікою просто розписуються, і не хотіли маму по дрібницях турбувати. Ольга думала кілька днів, не знала – їхати додому чи не їхати, та в останній момент таки вирішила їхати. В РАЦСі було всього кілька людей. Син не хотів зчиняти галасу, тому просто розписався з Веронікою

– Може ще не їдь, подумай, Ольго, – синьйора Анна, яка не на жарт

Життєві історії 0

Навіть не знаю як тобі про це сказати, мамо, але ти не можеш більше з нами жити. Юля проти. Вона вважає, що молода сім’я має жити окремо, – сказав мені син і попросив, щоб я поставилася до цієї ситуації з розумінням. – А куди мені зараз йти? – перепитала я. – Не знаю. На перший час я можу квартиру допомогти тобі зняти, але далі, мамо, сама думай, – попередив Олексій

– Навіть не знаю як тобі про це сказати, мамо, але ти не можеш

Життєві історії 0

Лариса крутилася біля дзеркала перед виходом на роботу, і чекала, що чоловік, як завжди, їй зараз скаже, що вона у нього найкрасивіша, і що йому дуже пощастило. Та Павло мовчав, дивився у вікно, допиваючи чай, який сам собі зробив. – Я йду від тебе. Сьогодні зберу речі і поїду, – раптом сказав напівтихим голосом. У Лариси від почутого аж помада з рук випала. Вона не могла усвідомити, що чоловік, який ще вчора був ладен заради неї на все, сьогодні ось так просто заявляє, що між ними усе закінчено

Лариса крутилася біля дзеркала перед виходом на роботу, і чекала, що чоловік, як завжди,

Життєві історії 0

Нема чим тобі допомогти, мамо. Ти ж знаєш, яка зараз у нас ситуація. Ми самі наміщаємося на новому місці, я сама щодня думаю, звідки тут грошей узяти, – виправдовується моя донька по телефону. Людмила зараз в Канаді, виїхала вже більше року тому разом з своєю донькою. Я від неї нічого не вимагала, але запитала, чи не може вона мені зараз матеріально допомогти, бо мені лікуватися треба, і жити нема де, а зима наближається. А вона лише руками розводить, мовляв, нічим допомогти не можу

– Нема чим тобі допомогти, мамо. Ти ж знаєш, яка зараз у нас ситуація.

Життєві історії 0

Якось я передавала гроші через водія буса, а він так, жартома, каже: “Ваші діти на мій приїзд чекають більше, ніж на Ваш”. Я тоді не зрозуміла, про що він говорить, і лише тепер, коли приїхала, до мене дійшло – я своїм дітям не потрібна, їм потрібні лише мої гроші. Провели ми маму в останню путь, посиділи, пом’янули, і я стала збиратися. Сестра почала мене просити, щоб я залишалася у них ночувати, але я до дітей і внуків дуже хотіла. Та я навіть не уявляла, що ні син, ні донька мене у себе вдома не приймуть

– А на що ти сподівалася? Що про тебе хтось подумає? Може хоч зараз

Життєві історії 0

Одного разу, після довгих років у шлюбі, я таки наважилася і запитала чоловіка, чи він досі щиро кохає мене, як і відразу після весілля. Роман подивився на мене, не розуміючи, потім трохи промовчав. – Я не розумію тебе. Чого тобі ще не вистачає? Я багато заробляю, ти маєш все, про що можуть мріяти лише інші жінки. Мене його відповідь засмутила і я стала дивитися на жінок, які не присвячували себе сім’ї, а будували кар’єру, вміли заробляти добре і доглядати за собою. Я стала заздрити їм

Я давно перестала вірити в щире кохання. Точніше, в ту любов, якою вона була

Життєві історії 0

Це моя мама, а отже і будинок мій! – заявив мені мій колишній чоловік, коли дізнався про волю своєї матері. Свекруха, усім на подив, зробила неочікуваний крок – переписала свій будинок на нашу з Олександром спільну доньку. Інший батько порадів би – бабуся записала своїй онучці хату, але це точно історія не про мого чоловіка. Він виявився проти. З претензіями він чомусь пішов не до своєї мами, яка прийняла таке рішення, а до мене

– Це моя мама, а отже і будинок мій! – заявив мені мій колишній