Коли двері її рідної хати відчинилися і запах домашньої ялинки і куті наповнили повітря, на душі в Марти сало тепліше. Вона так сумувала за цим на заробітках, коли багато років в Португалії жила. – Мамо, коли ти знову поїдеш? Нам так потрібні гроші, нам не вистачає на це і те! – почула вона від дітей відразу після Різдва. Але хвилювалася дуже, бо не знала, як повідомити дітям, що нікуди більше не поїде вона, більше не буде у них євро, мати залишається вдома
Марта працювала в Португалії вже дуже багато років. Вона поїхала туди, коли діти були
Мені терміново потрібно 600 євро. Мамо, дай, на тебе одна надія, – каже мені донька по телефону. – Наталко, а ти хіба не знаєш, що я всі гроші на лікування витратила, і в мене вже нічого немає, – кажу. – То позич у когось. Мамо, дуже треба, – не вгаває донька. Я була змушена відмовити доньці у її проханні, бо я сама ще й не знаю, чи повернуся я в Італію, і якщо повернуся, то коли. А вона неабияк образилася, стала мене картати, що ж це я за мама така, що не може дитині своїй допомогти
– Мені терміново потрібно 600 євро. Мамо, дай, на тебе одна надія, – каже
Петре, не вигадуй, ходить твоя Ліда до тебе не просто так, ти їй гроші за це даєш, пів пенсії своєї, – дорікнула якось чоловікові Галина. – Але це суцільні копійки, інша за них і носа б не показала сюди, вона не просто так до мене ходить, ти колись це зрозумієш, – буркнув Петро. То була остання розмова подружжя, після якої змінилося все
Петро встав з ліжка, повільно протер очі і зробив кілька кроків у бік іншої
Якщо вже ви живете з нами, то маєте платити за все разом з нами, – каже мені невістка. А я аж присіла від почутого, бо ж у мене пенсія невелика, звідки ж я можу нарівні з ними скидатися. Зізнаюся чесно, пропозиція невістки мене і обурила, адже я переїхала до них не з своєї волі, вони самі мене про це попросили. Довелося все розповісти чоловікові, і попросити, щоб він вислав мені грошей. Мій чоловік коли це почув, то наказав мені негайно повертатися додому, навіть в той самий день взяв сусіда з машиною і приїхали за мною. І справа не в грошах, його обурила постановка питання
– Якщо вже ви живете з нами, то маєте платити за все разом з
Донечко, мені потрібні гроші, я зовсім витратилася на свята, а треба ж ще за щось весь місяць прожити, – каже мені мама по телефону вранці 2 січня. За інших обставин я б не вагаючись скинула мамі на картку гроші, але цього разу я була категоричною. – Вибач, мамо, але я більше не допомагатиму тобі фінансово. В суботу ми з чоловіком поїдемо на закупку продуктів, і тобі теж щось купимо і завеземо, але на цьому все, – кажу. Я допомагаю мамі, а вона утримує свого дорослого сина, мого молодшого брата
– Донечко, мені потрібні гроші, я зовсім витратилася на свята, а треба ж ще
Павле, я гриби свої улюблені купила, але, ти ж знаєш, я не люблю чистити їх. Можливо, ти їх почистиш і посмажиш? Ти ж так смачно вмієш їх готувати, – якось моя сусідка звернулася до свого чоловіка, коли повернулася пізно з роботи. Я думала він розізлиться, бо вже пізня година, та й не чоловіча це справа, а Павло, несподівано, посміхнувся і погодився з дружиною. Я вже тоді запідозрила щось
Я живу в звичайному будинку на околиці великого міста. Моя квартира на верхньому поверсі,
На наступний день після доньчиного весілля Ігор поїхав до Валерії, але її вдома не було. Він набрав її по телефону, та номер не відповідав. Ігор сів на лавочку і вирішив, що зачекає кохану на вулиці, а заодно у нього був час, щоб підібрати потрібні для освідчення слова. Через кілька годин Валерія з’явилася, йшла вона поруч з чоловіком, з яким виглядала дуже щасливою. На пальці у неї була обручка. Ігор не міг повірити, що вона так швидко вийшла заміж і знайшла йому заміну, адже він її залишив всього на кілька місяців, бо мав клопоти у підготовці до весілля, та й йому треба було час, щоб розібратися в собі
Ігор повертався з роботи, і вже було темно, коли він вийшов з автобуса. Він
Зоряна прожила з чоловіком у шлюбі 22 роки, і весь цей час вона чекала, що от-от стане щасливою, та щастя чомусь не приходило. Хоча чоловік був добрим, турботливим і ні в чому їй не відмовляв, але вона його так і не змогла полюбити. І все через її перше кохання, Сергія. Закохалася вона у 17 років, це було перше щире, справжнє почуття. Зоряна наскільки була захоплена Сергієм, що була переконана, що це на все життя. Він обіцяв їй світ, на який вона навіть не могла б і мріяти, а вона в своїй голові вже малювала спільне майбутнє, мріяла про весілля, дітей і щастя, яке триватиме вічно. Але одного дня Сергій зник
Зоряна прожила з чоловіком у шлюбі 22 роки, і весь цей час вона чекала,
Я не приїду в село, не чекайте мене, – заявив мені молодший син по телефону. – Синку, але ж це ж різдвяні свята, час, коли родина збирається разом, – кажу. – У тебе є з ким святкувати, маєш Костю, невістку, троє онуків, а я поїду з друзями в гори на лижі, – сказав, як відрізав, Максим. Я знаю, чому син так зробив, і мені як мамі дуже прикро. Я ж з Греції приїхала заради того, щоб з дітьми побути, а вони, поки мене не було, тут пересварилися між собою. А все через гроші
– Я не приїду в село, не чекайте мене, – заявив мені молодший син
Це треба так умудритися, 12 років провести на заробітках, і навіть воду собі в дім не провести, – каже невістка моєму синові. І говорить вона це про мене, а він мовчить. Так почався у мене ранок першого січня. Я так засмутилася, що словами не передати. Новий рік, сімейне свято, хочеться побути з родиною, а тут таке. Я приїхала з Італії 29-го грудня, на Різдво не встигла, але думала, що хоч Новий рік з дітьми проведу, тому і поїхала до сина, та зараз вже шкодую про це
– Це треба так умудритися, 12 років провести на заробітках, і навіть воду собі

You cannot copy content of this page