Українці Сьогодні

Коли будинок вже був готовий, мій син сповістив ще одну радісну новину – він одружується. Я, звичайно, додому відразу поїхала, бо хотіла на майбутню невістку подивитися. І тут мене чекав неприємний сюрприз, я би навіть сказала, дуже неприємний сюрприз. Мій син вирішив одружитися мало того, що з найбіднішою дівчиною з нашого села, та ще й мій колишній чоловік живе зараз з її мамою. Уявляєте мій розпач. Син пояснив, що коли він до батька в гості приходив, то там і зустрів свою Оксанку, і відразу мене запевнив, що вона дуже хороша

– І для кого ти, Данусю, усе це накупила? Сукні, кофточки, взуття, косметика? У

Життєві історії 0

А навіщо тоді було обіцяти, якщо вона не збиралася свої обіцянки виконувати? – питаю я свого чоловіка. – Іринко, зрозумій, мама планувала нам допомогти, і зробила б це, якби не обставини, – виправдовує мій чоловік маму, що мене, в принципі, не дивує. Але і мовчати я не хочу, бо так виходить, що в цій ситуації я програла. Тепер розумію, що варто мені було послухати свою маму, а не чоловіка і свекруху, але вже пізно

– А навіщо тоді було обіцяти, якщо вона не збиралася свої обіцянки виконувати? –

Життєві історії 0

Щось ти, Маріє, швидко з міста від сина повернулася, – каже мені сусідка, яку просила дивитися за моїм котом, поки я гостюватиму у сина. – Так, Ганнусю, швидше приїхала, бо син з невісткою на відпочинок зібралися, готель вже забронювали, а що я сама в квартирі їхній робитиму? – кажу, і тишком витираю сльози, щоб сусідка не побачила, а то по селу рознесе. Насправді, я так з’їздила до сина, що нікому не побажаєш. З’ясувалося, що син мене соромиться

– Щось ти, Маріє, швидко з міста від сина повернулася, – каже мені сусідка,

Життєві історії 0

Не зрозуміла, ви хто? – питаю я жіночий голос, піднявши слухавку телефона. – А нехай сам він вам все і розкаже. Давно пора, – сказала незнайомка і скинула дзвінок. Дізнатися в 59 років, що твій чоловік мінімум 15 років живе на дві родини, скажу вам відверто, не просто. Я ж жила собі спокійно, і нічого не підозрювала. Ми готувалися до 60-річчя мого чоловіка, і тут я дізнаюся гірку правду

– Не зрозуміла, ви хто? – питаю я жіночий голос, піднявши слухавку телефона мого

Життєві історії 0

Сергій чекав на повернення дружини довгих 15 років, але коли вона прийняла рішення повертатися, він не зрадів, бо мав розповісти їй непросту правду про те, як він тут жив, поки її не було. Дружину він не хотів втрачати, але і правду казати – теж не легко. Та найважче в цій ситуації – зробити вибір

Той день для Сергія виявився не простим, чоловік не міг повірити своїм вухам. Дві

Життєві історії 0

Не розумію, чому ти не можеш приїхати на зимові свята додому? – здивовано запитав Олексій по телефону, коли Наталя йому сказала, що цей Новий рік проведе в Іспанії разом з Ольгою, вони домовилися поїхати в Мадрид разом. Та чоловік не зрозумів цього вчинку Наталі, він навіть образився, що в таке свято дружини не буде поряд. “Вибач, що я тобі це кажу, але твій чоловік не за тобою, а за твоїми борщами по буднях і Олів’є по святах він скучив. Якби він навчився вчасно це цінувати, то не отримав би того, що зараз має” – сказала Оля

“Не розумію, навіщо вся ця суєта? Для чого щороку прикрашати ялинку?” – так завжди

Життєві історії 0

А могла б хоч пачку італійської кави на свята передати, теж мені заробітчанка! – так про мене моя сваха людям розповідає. Вона звикла до того, що я завжди усім ділилася, ніколи скупою не була, а тут я взяла і в один момент змінилася. А такі зміни, як правило, нікому не подобаються. І я теж, коли зрозуміла, що моєю добротою користуються, вирішила, що з мене досить. Більше ніякої кави, ніяких макаронів і ніяких грошей в займ. Дочка моя стала на сторону свекрухи, каже, що я могла б і позичити гроші родичці. Їй легко говорити, вона сама ці гроші не заробила

– А могла б хоч пачку італійської кави на свята передати, теж мені заробітчанка!

Життєві історії 0

Не знаю, Галино, але якось не пасує заробітчанці жити в такому будинку. Та й огорожа твоя скоро впаде на моє подвір’я, – каже мені сусідка, не без натяку на те, що паркан маю полагодити я. Я і сама бачу, що ситуація неприємна, але що я сама можу зробити? Неприємно мені стало після нагадування сусідки, тому я взяла телефон і набрала доньку. Дочці моїй ніколи не подобалося те, що я її чоловіка про щось прошу, бо вона вважає, що у мене є син, і саме він має мені допомагати

– Не знаю, Галино, але якось не пасує заробітчанці жити в такому будинку. Та

Життєві історії 0

Яка різниця на кому записана квартира? Ви в ній живете, отже ви і хазяйнуйте, – каже моя мама. – Та ні, Віро Павлівно, квартира ваша, тому ми нічого тут робити не будемо, – відповідає мій чоловік. А сиджу на дивані і розумію, що тема, яку я старанно намагалася не ворушити, черговий раз виплила, і тепер мені потрібно прийняти чиюсь сторону – або мамину, або чоловікову

– Яка різниця на кому записана квартира? Ви в ній живете, отже ви і

Життєві історії 0

Я завжди не любила Італію, бо вважала, що вона забрала в мене маму. Я була підлітком, мені була потрібна мама, а вона за прикладом інших жінок з нашого села поїхала за кордон на заробітки. Та потім життя так закрутило, що я і сама була змушена поїхати до мами, і тепер просто не знаю, що мені робити

Я завжди не любила Італію, бо вважала, що вона забрала в мене маму. Я