Спорт
Падіння легенди

Sport.ua аналізує поразку Володимира Кличка і приходить до висновку, що реванш йому не потрібен

Поразки бувають різні. Після одних від тебе відвертаються найближчі люди, а після інших – стоячи аплодують вороги. Невдача Володимира відноситься до тих випадків, коли кинути камінь в його сторону не підніметься рука. Якби сумно це не звучало, але 29 квітня на легендарній арені завершилася ціла епоха.

Вперше за багато років у статусі андердога

У ніч з суботи на неділю весь боксерський світ звернув свої погляди в бік Туманного Альбіону – битва двох олімпійських чемпіонів була надто інтригуючою, щоб її не помітити. Величезна кількість факторів говорили про перемогу чемпіона, в той час як на стороні українця залишався безцінний досвід. В поєдинку Джошуа – Кличко було абсолютно все те, за що люблять бокс. Неймовірна напруга, видовище, драма і такий болючий фінал. Болючий для Володимира та всіх його фанатів.

Після спокійного старту поєдинку здавалося, що чекати на обіцяну агресивність – марна справа. Проте на старті п’ятого раунду чемпіон зважився на ризикований спурт і не прогадав – Володимир опинився в нокдауні. Через кілька хвилин подібна доля спіткала і Джошуа. Власне, подальші дії Кличка і викликають збентеження – чому він дозволив чемпіону повністю відновитись і не зробив спробу нокаутувати суперника? У ці хвилини вкотре промайнула думка про те, як не вистачає Емануеля Стюарта. В такий важливий момент у кутку претендента не знайшлося людини, яка б змусила Кличка піти вперед. При всій повазі до Бенкса, але діючий боксер, котрий на професійному ринзі не досягнув нічого і, водночас, став тренером викликає тільки скептицизм. Принаймні, у мене. Як виявилося згодом, Джошуа встиг відновитися і в одинадцятому періоді, зібравши всі сили, пішов вперед. Відверто кажучи, останні хвилини бою навіть не хочеться згадувати, а неймовірний аперкот ряснітиме перед очима ще досить довгий час.

Причини поразки

Можна довго й нудно шукати причини невдачі, але результат бою це не змінить. Лежачи на дивані, давати поради здатен кожен. 41-річний Володимир Кличко після довгої перерви видав один з найкращих поєдинків у своїй кар’єрі, проте молодий і голодний до перемог британський лев виявився сильнішим. Звісно, солідний вік дав про себе знати. Якби цей двобій відбувся декілька років тому, впевнений, результат був би діаметрально протилежним. Якби сьогодні Кличко зустрівся з Ф’юрі, навряд чи в останнього були б шанси перемогти. Але… Надто багато цих підступних «якби». Життя – це «тут» і «зараз».

Варто визнати, що в такому відповідальному двобої Джошуа приспав увагу ветерана. Чемпіон усім своїм виглядом показував, як йому важко. Звісно, після нокдауну це так і було, проте перед одинадцятим раундом він вже відновив енергію і намалювавши в голові план, чекав потрібного моменту. Чому Володимир не пішов клінчувати одразу після пропущеного аперкоту – питання риторичне. Зброя, яка була такою корисною протягом всієї кар’єри, дала збій. Точніше, претендент сам про неї забув. Залишившись стояти на такій небезпечній дальній дистанції, Кличко підписав собі вирок. Власне, Ентоні зробив все те, що від нього вимагалось. Знайшовши слабкі місця в захисті українця, британець вдарив саме туди. Як показав п’ятий і одинадцятий раунд до такої надмірної агресивності наш співвітчизник виявився не готовим. На жаль.

Мабуть, не тільки мене в ніч після бою сон обминав десятою дорогою. В голові прокручувалися десятки можливих варіантів, але врешті-решт все одно все зводилося до того злощасного аперкоту на останніх хвилинах.

Довга перерва, солідний вік, відсутність авторитетного тренера зіграли свою роль і негативно позначилися на підсумковому результаті. Окрім того, здивувала відсутність мисливського інстинкту – в такий важливий момент Володимир банально не зміг добити суперника. Можливо, цьому посприяв рівень попередніх опонентів – раніше набору «джеб-клінч» вистачало, щоб перемогти будь-кого. Відверто кажучи, ми всі прекрасно розуміємо, що більшість своїх поєдинків українець міг би завершити набагато раніше, проте в кожному з них відтягував фінал задля фанатів та телебачення.

А далі що?

Хай пробачать мене прихильники Володимира, але впевнений на 100 відсотків, що реванш йому не потрібний. У майбутньому двобої (якщо такий відбудеться) шансів на перемогу буде ще менше. Джошуа таки знайшов слабкі сторони і влаштувавши рубку з перших хвилин, змусить Кличка капітулювати набагато раніше. В психологічному плані тепер вже легше буде британцю, який проаналізує свої помилки і, беззаперечно, стане краще. У той же час, навряд чи Кличко зможе показати набагато більше, ніж він показав у суботньому поєдинку. Володимир – не французьке вино і з кожним днем краще не ставатиме.

Не зважаючи на поразку українця, нинішнє положення справ в дивізіоні обіцяє, як мінімум, декілька цікавих поєдинків найближчим часом. По-перше, хотілось би побачити зустріч Джошуа з іншим чемпіоном Деонтеєм Уайлдером. Американець володіє далеко не найкращою технікою, проте зі своїми потужними ударами спокійно прийме гру британця і в видовищних обмінах буде почуватися, як риба в воді. По-друге, величезний інтерес викличе англійське дербі з Тайсоном Ф’юрі – здається мені цей боксер свого останнього слова ще не сказав. Ви можете ненавидіти його, але він володіє дуже незручним стилем і в психологічному плані може спокійно перемогти опонента ще задовго до виходу на ринг. Окрім того, не варто забувати про Джозефа Паркера та Луїса Ортіса, кожен з яких володіє своїми перевагами та з легкістю влаштує нелегке життя для будь-кого.

Зважаючи на феноменальну фізичну форму, продемонстровану в суботу Володимиром, віриться, що в найближчі два-три роки він зможе побити більшість боксерів у королівському дивізіоні. Та чи потрібно йому це? І чи зможе легенда знайти мотивацію боротись після такої величної кар’єри? У будь-якому випадку за час своїх виступів брати Кличко стали національними символами та героями. В країні, яка потонула у війні, бідності та корупції навіть маленький успіх сприймається як ковток свіжого повітря у пустелі. П’ять – шість років тому уявити, що закінчення кар’єри славетного чемпіона буде саме таким було надзвичайно важко. Ми відкидали всі думки про поразки і вірили, що Володимир буде битися ще довгі роки. А він і бився. Проте перемогти безжальний час у цьому світі ще не зміг ніхто…

Більшість з нас виросли на боях легендарного чемпіона. Ми звинувачували його в нудних поєдинках, проте кожен вечір, коли він бився – шукали потрібний канал і сідали за перегляд, коментуючи кожну дію. Наші стіни були обклеєні постерами легендарних братів, а кожен з нас не міг повірити, що колись казка закінчиться. Але вона закінчилася. Будуть нові переможці та драми, виклики та неймовірні історії, проте в серці кожного з нас існуватиме лише один чемпіон – Володимир Кличко…

Микола ТИТЮК

Читайте також: КОЛИ МОЖЕ ВІДБУТИСЯ РЕВАНШ КЛИЧКО – ДЖОШУА

Related Post

facebook