You are here: Home / Події / Нашими Героями пишається весь світ. Українська “Стугна” знищила найновіший російський ударний вертоліт Ка-52
Українські герої продовжують активне винищення російських окупантів. Кожного дня велика кількість особового складу та техніки ворога йдуть у небуття.
Джерело: фейсбук Юрія Кочевенка.
Українські захисники вправно б’ють російського ворога не лише із озброєння, яке надають наші союзники. Неймовірно ефективно наші артилеристи себе проявляють і з допомогою вітчизняних комплексів.
Знищення вородого вертольота.
Бійці 95 ОДШБр показали красу дії вітчизняного ПТРК “Стугна”. Демонстрація вийшла яскравою – наші чудові захисники збили найновіший російський ударний вертоліт Ка-52.
Пишаємося нашими захисниками і віримо, що разом з ЗСУ ми швидко отримаємо Перемогу.
Джерело – 24 канал.
Фото – скріншот відео.
Популярні статті
- Мама щодня мені стала скаржитися, що втомилася, ще недобре їй і, хоча їй до пенсії рік, я сказала звільняйся, ми тобі з чоловіком даватимемо гроші. Мама звільнилася, їй стало легше, а я стала з чоловіком економити на собі, щоб було з чого їй допомагати. А якось, зовсім випадково, дізналася, що вона невістці гроші дає
- Брат з невісткою надумали продати мамин будинок, мені віддати мою частку, а маму в такому випадку вони заберуть до себе. Але я проти цього. Цей будинок – мамин, і він їй потрібен, це її куточок на цій землі, де все зроблено з любов’ю, тому я не дозволю його зараз продавати
- Коли Наталка їхала в Італію на заробітки, свою доньку залишила на матір в селі. Роки минали, вона трохи грошей їм висилала, але 100 чи 200 євро в місяць, бо в селі багато не треба жінці старій та дитині малій. А потім Наталка дізналася від людей, що донька її заміж виходить і поспішила в Україну. Подарунок приготувала і думала, що рідні дуже зрадіють розкоші такій
- Тато нещодавно мені з села подзвонив, мовляв, мама занедужала, приїжджай, доглядати будеш, важко вже їй. Я спочатку стала речі збирати, а потім зупинилася – не поїду до неї, хай там що хочуть люди говорять, а в мене життя своє
- Ювілей у мене був наприкінці березня. Я приїхала додому і зібрала всіх дітей і внуків за святковим столом. Спочатку все було більш-менш, але потім вони знову зчепилися за гроші. Кожен вважав, що йому дісталося найменше. Настрій вони мені добряче зіпсували. Тепер я думаю, що робити далі