Вчора, 15 квітня, на польському кордоні утворилася черга з російських вантажівок довжиною у 80 кілометрів. Фури поспішали покинути зону Євросоюзу через початок дії санкцій.
Джерело: Financial Times
Нагадаємо, що п’ятий пакет санкцій передбачає, що вантажівкам РФ і Білорусії заборонено перебувати на території блоку з 16 квітня.
Керівник польського торгового органу для польських транспортних груп Ян Бучек розповів, що черга на прикордонному переході Корощин з Білоруссю досягла 80 кілометрів.
«Російські вантажівки застрягли в довгих чергах, щоб виїхати з Польщі, оскільки опівночі 16 квітня вступає в силу заборона на їхнє перебування на території блоку в межах п’ятого санкційного пакету проти Росії», – йдеться у повідомленні.
Російський транспорт ретельно перевіряють митники, а це займає час. Саме тому вантажівки можуть не встигнути покинути територію Євросоюзу і тоді їх арештують.
Джерело – 24Канал.
Фото ілюстративне.
Популярні статті
- Мама щодня мені стала скаржитися, що втомилася, ще недобре їй і, хоча їй до пенсії рік, я сказала звільняйся, ми тобі з чоловіком даватимемо гроші. Мама звільнилася, їй стало легше, а я стала з чоловіком економити на собі, щоб було з чого їй допомагати. А якось, зовсім випадково, дізналася, що вона невістці гроші дає
- Брат з невісткою надумали продати мамин будинок, мені віддати мою частку, а маму в такому випадку вони заберуть до себе. Але я проти цього. Цей будинок – мамин, і він їй потрібен, це її куточок на цій землі, де все зроблено з любов’ю, тому я не дозволю його зараз продавати
- Коли Наталка їхала в Італію на заробітки, свою доньку залишила на матір в селі. Роки минали, вона трохи грошей їм висилала, але 100 чи 200 євро в місяць, бо в селі багато не треба жінці старій та дитині малій. А потім Наталка дізналася від людей, що донька її заміж виходить і поспішила в Україну. Подарунок приготувала і думала, що рідні дуже зрадіють розкоші такій
- Тато нещодавно мені з села подзвонив, мовляв, мама занедужала, приїжджай, доглядати будеш, важко вже їй. Я спочатку стала речі збирати, а потім зупинилася – не поїду до неї, хай там що хочуть люди говорять, а в мене життя своє
- Ювілей у мене був наприкінці березня. Я приїхала додому і зібрала всіх дітей і внуків за святковим столом. Спочатку все було більш-менш, але потім вони знову зчепилися за гроші. Кожен вважав, що йому дісталося найменше. Настрій вони мені добряче зіпсували. Тепер я думаю, що робити далі