fbpx
Політика
Минулих вихідних мені зателефонувала подруга. Останнім часом ми спілкуємося дуже рідко, вона постійно зайнята. Ми поговорили і вже мали прощатися, як вона сказала, що їй мене дуже шкода, що у мене не склалося. Якби ж вона знала, що я вчинила правильно, і мій чоловік дуже щасливий. Але їй цього не зрозуміти

Минулих вихідних мені зателефонувала подруга. Останнім часом ми спілкуємося дуже рідко, вона постійно зайнята. Так і цього разу, ми перекинулися стандартними фразами, вона мені розповіла про своє життя, а я їй про своє. Вона натякала, що якось трохи не так живу. Ми вже хотіли прощатися, як подруга мені сказала:

– Мені душе шкода, що у тебе з роботою не склалося.

Я спочатку трохи розгубилася, не знала й що сказати їй на це, та потім все таки поцікавилася, що вона мала на увазі.  Мене ніхто не звільняв з моєї роботи, що не скорочував, це був мій свідомий і, я вважаю, дуже вдалий вибір не лише для мене, а для моєї сім’ї та родини.

Справа в тому, що з моєю подругою ми ровесниці колись познайомилися на роботі. Ми разом влаштувалися тоді на цю фірму, там і здружилися.

Робота наша була пов’язана з фінансами. А через пару років подруга влаштувалася на кращу роботу, а потім ще на одну, з фінансами ніяк не пов’язану. Я знаю, що вона заробляє чималі гроші.  А я продовжувала працювати на тій же роботі, впевнено йшла вгору по кар’єрних сходах. Мені платили гарну зарплату, і на свій заробіток я не скаржилася, та й начальство мене поважало, добре до мене ставилося. Я постійно отримувала хороші премії.

І чим вище я піднімалася по кар’єрних сходинках, тим менше я бачила свій дім, побут, друзів, рідних і навіть свого чоловіка. Як то кажуть, виходиш на роботу – ще темно, приходиш з роботи – вже темно. Крім роботи за всі ці 15 років і згадати мені нічого. Тільки робочі моменти.

Одного разу мені так захотілося все кинути, видихнути і повністю змінити все своє життя. Я написала для себе обов’язкові критерії моєї нової роботи, з чим би я могла змиритися, а що строго під забороною.

І знаєте що, зваживши всі “за” і “проти” я написала заяву на звільнення, хоча начальство пропонувало мені підвищити заробітну плату, що б я лише залишилася. Але я свій вибір зробила, я залишила роботу.

Через кілька місяців я знайшла таку роботу, яка пасувала мені по всім моїм параметрам. Правда, зарплата була невелика, але я знала, на що йшла. Для мене це було прийнятно.

Мене ніхто не міг зрозуміти, як ось так взяти і піти з хорошої роботи, і відмовитися від дуже гарної зарплати. Розлучитися з хорошою посади.

Друзі та колеги постійно мені говорили:

– З твоїми мізками і досвідом піти на таке місце! Як ти могла? Для чого?

Підтримали мене тільки найрідніші, ті, з ким я тепер могла проводити весь свій вільний час, який нарешті у мене з’явився вдосталь!

А подруга моя знову найшла хорошу роботу з дуже гарним окладом, нахвалитися не може. Але працює з ранку до ночі, не помічаючи, як ростуть її діти. І ось я сиділа з телефоном в руці, слухала зараз свою подругу і думала: у мене «не склалося» чи у неї?

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне – storyfox.ru