14 липня, Україна отримала від Москви два сигнали. В ефірі 24 каналу російський публіцист Андрій Піонтковський розповів про них.
«Ми отримали два сигнали з Москви. Перший – так, ми будемо продовжувати генoцид українського народу.
Ми бачили його в Вінниці. Це не тільки удар, це “смакування” по телевізору, до прикладу виступ пропагандистки Симоньян.
І другий сигнал із МИДа, що ось, ми сьогодні нічого від вас не хочемо, окрім як визнання ОРДЛО нашого і Криму. І давайте вести переговори, давайте “жити мирно”», – розповідає Піонтковський.
І додає, що щось там у них відбувається в бункері.
«Ось ці два-три дні Himars навели там паніку, і там явно зараз відбувається боротьба між тими, хто докоряє Путіну, що він не достатньо фaшист, і тими хто готовий до якихось переговорів», – каже експерт.
І риторично додає – які можуть бути переговори після сьогоднішньої атаки на Вінницю.
Фото – скріншот з відео.
Популярні статті
- В неділю ми були у свекрів, непогано посиділи. Мені навіть на мить здалося, що свекруха і справді змінилася. Ми подякували, і пішли додому. Але вже біля машини я зрозуміла, що забула у них телефон, тому чоловік залишився, а я повернулася. Мені довелося почути розмову свекрухи з свекром, і я знову почула про себе багато неприємних речей. Першою моєю реакцією було щось їй відповісти, але потім я передумала
- В минулому році у мене був ювілей, 60 років. Прийшла мене привітати донька з зятем, принесли гарний подарунок – вишивану сорочку, яку я давно хотіла. А потім донька сказала, що нам поговорити треба. Я не відразу зрозуміла, про що буде йти мова, але донька пояснила, що хоче, щоб ми жили всі разом, тобто, щоб я переїжджала до них. Я погодилася, але дуже швидко про це пошкодувала
- Моя мама дуже любить моїх дітей, і гроші їм дає часто і солодощі купує. А от дітей мого брата, сина свого, недолюблює. На великі свята ми з сім’єю їздимо до батьків, я кажу мамі, що так не гарно, що треба їй і тим онукам допомагати. Та вона так не любить невістку, що навіть дивитися не хоче на дітей
- Про свою сестру я згадала, аж коли вийшла на пенсію. У мене ні чоловіка. ні дітей немає, правда є гроші і трохи майна. Лише зараз відчула, що залишилася сама на старості років, але я вважаю, що мене племінники мої повинні доглядати, діти моєї рідної сестри Ганни
- 3 роки тому я вийшла заміж. Ми з чоловіком живемо окремо. Тато з мачухою допомагають нам в усьому. Але я не можу забути той день, коли рідна мати прийшла до мене, а я була до неї холодна