Зараз я не знаю, як краще вчинити і що робити? Чоловіка свого я щиро кохаю і сім’ю руйнувати не хочу. Ми живемо добре, одне одного розуміємо, підтримуємо у всьому.
У мого чоловіка, в першому шлюбі двоє дітей. Коли вони розійшлися з першою дружиною, він все майно залишив їй і дітям. А там, між іншим, було не мало: квартира з хорошим ремонтом, меблі дорогі, сучасна техніка. Собі взяв тільки стареньку машину, адже крім нього на ній ніхто не їздив.
У нас в шлюбі, теж, народилося двоє дітей. Колись ми починали з нуля і всі ці роки економили на всьому, щоб купити своє власне житло. Працювали обоє без вихідних і свят. Я, звичайно, отримую менше ніж чоловік, але теж вдома не сиділа, весь час крутилася, працювала, постійно підробітки якісь знаходила. У декретах займалася надомною роботою, аби швидше купити квартиру, і потім, нам трохи допомогли мої батьки, ну, звичайно, не офіційно – без будь-яких розписок.
Нещодавно колишня дружина написала написала чоловікові, що коли його не стане, її діти мають право на частину нашого майна. Я, навіть й подумати не могла, що в її голові є такі думки. Чоловік, як і належить, вчасно платить дітям аліменти, та й крім аліментів завжди купує подарунки на всі свята, додатково на ліки дає гроші, зимовий одяг іноді купляє, і допомагає восени збирати дітей до школи. Всі ці витрати, звичайно, відображаються на нашій родині, але я мовчу, все розумію, адже ще з спочатку знала, на що йду. Але, коли я побачила її повідомлення з приводу спадщини, мені дуже образливо стало. А що ж тоді робити мені і моїм дітям? Я ж теж працювала і вкладалася в наше спільне майно. А виходить, якщо, щось трапиться, то я залишуся біля розбитого корита?
Зараз я обдумую запропонувати чоловікові розлучитися або переписати все майно на мене. Але поки ніяк не наважуся йому про це сказати. Адже, в першому шлюбі він довірився дружині і все втратив, він мені сам розповідав. А тепер виходить, ніби я теж хочу його обдурити. Чоловіка дуже свого кохаю, йти від нього не хочу. Але плани його колишньої дружини мене геть засмутили. Тим більше, що діти там вже досить великі, і такі, що палець не клади, всі в маму. Вони свого не упустять.
Ось, я й не знаю, що робити і як краще вчинити. Як можна сказати людині, що його вже спадок ділять? Та й я зі своїми пропозиціями на цьому тлі, також виглядати буду егоїсткою. Що робити? Як вийти з цієї ситуації з найменшими втратами? Або подумати про своїх дітей і просто подати на розлучення, і нехай думає, що хоче?
Я щохвилини тільки про це й думаю, нічого робити не можу, і не має з ким порадитися.
Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!
Фото ілюстративне – pixabay.
