fbpx
Шоу-бізнес
Маша Єфросиніна: «Тимура я зустріла в момент душевної трaвмu, але відбулася наша доленосна зустріч дуже смішно»

Ялта – друге рідне місто для мене. Я ж саме там познайомилася з Тимуром, прямо на набережній. На той момент я вже давно жила в Києві, працювала на «Новому каналі» в «Підйомі», і треба ж було приїхати в Ялту на вікенд з подружками, щоб зустріти свою долю! Фактично мій рідний Крим подарував мені чоловіка.

А відбулася наша доленосна зустріч дуже смішно. Ми опинилися в один і той же час біля одного і того ж кіоску. Я купувала яблучний сік, а він – воду. Ось так і зіткнулися. Чесно-чесно, це не були сигарети або шампанське – сік! Тимур запитав: «Я вас десь бачив?» Я, зірка, кінематографічно проткнула соломинкою коробку з яблучним соком, взяла трубочку в зуби, почала втягувати сік і при цьому вимовила: «Дуже смішно!»

Як мене можна не знати? Адже минуло всього кілька місяців після отримання премії «Телетріумф»! Зараз смішно згадувати і той яблучний сік, жaxливо нудотний і огидний, і мою першу реакцію на питання Тимура.

Мені було двадцять два роки, і три з них я працювала на телебаченні. Напевно, така поведінка називають зіркову хворобу. Я ж порівнюю зіркову хворобу з проявами ГРВІ: у одних – нежить, у інших – кашель, у третіх – температура, у четвертих болить голова. Так і зоряна хвороба – вона, як будь-яка недуга, має різні симптоми. Думаю, у мене вона не перейшла в хроніку завдяки хорошим вихователям у вигляді батьків, які ростили мене у виключній повазі до людей.

А Тимура я саме зустріла в момент душевної трaвмu. У свої двадцять два розчарувалася в чоловіках і зовсім не збиралася найближчим часом будувати нові відносини, тому так дзвінко відреагувала на його увагу.

Ми познайомилася в 2001 році і вже через кілька місяців полетіли до Іспанії, в маленьке містечко Бланес. Це був прекрасний відпочинок, незважаючи на стрaшнy провінцію, брудний тризірковий готель і два окремі ліжка на коліщатках в нашому номері. Але мені та відпустка донині здається доленосною, а готель чарівним і п’ятизірковим, тому що ми були в колосальній романтичній ейфорії, закохані і щасливі.

Нічого не знали один про одного, були відомі «хімією», яка нас з’єднувала. Однак мені весь час здавалося, що нічого у нас не вийде. Ми з Тимуром були не те що полярні, ми перпендикулярні. У всьому. По відношенню до життя, за темпераментом. Він точно не планував бачити поруч із собою жінку, пов’язану з телебаченням і з такою жагою охопити все і відразу, а ще бажано побільше і швидше. Дуже цікаво було спостерігати за цим всим.

Через місяць після пропозиції Тимура я дізналась що вaгiтнa

В Іспанії ми пили літрами сангрию, їли паелью. Обидва були і без того не маленькі: я – зі своєю піковою вагою на той момент, він теж тільки приїхав, відгодований, з Америки. А після двотижневої об’їдаловки паельєю ми просто викотилися в аеропорт з літака. Моя мама ледь не втратила свідомість, ми виглядали просто жaхлuвo. Да тоді про здоровий спосіб життя ніхто й не чув.

Наш медовий місяць пройшов на Криті, і він був дуже спокійним. Через місяць після пропозиції Тимура я дізналася про вaгiтнiсть. Підготовка до весілля поєдналася з тoксuкoзoм і переживаннями, тому ми вибрали Крит як саме душевне місце на землі, де можна просто відпочити і поспати.

Крит не справив на мене великого враження, тому що всю відпустку я провела в обнімку з товаришем-унітазом через пeкeльнe самопочуття. Моя улюблена дівчинка трохи помучила мене, але я їй вдячна, тому що за час вaгiтнoстi схудла на сімнадцять кілограмів.

Нині у мене вже двоє діточок, та чудовий чоловік – якого я дуже кохаю

Читайте також: КОЛИ ПАПА ПРОКУРОР, А МАМА СУДДЯ, ЖАРТУВАТИ МОЖНА ПРО ВСЕ: “БАЧУ, ДЯДЯ ЯКИЙСЬ ДYРНUЙ СИДИТЬ” – МАЛЕНЬКА ДІВЧИНКА ПРО ГАЛКІНА (ВІДЕО)

Зараз мені подобається жити в діалозі з собою. Раніше це був не діалог, а дискусії і докори. Я не дуже себе любила, цінувала, поважала. Дозволяла себе ображати, принижувати і зробила багато безглуздих речей, допустила масу помилок, тому що не могла відмовити, не могла не зробити, бoялaся здатися «не такою». На сьогодні я цільна, ставлюся до себе з великою впевненістю і роблю тільки те, що приносить мені задоволення. Абсолютне щастя.

Зрештою, найважливіше завжди зі мною. Ось, чесне слово, все кудись зникає, коли діти поруч. Навіть якщо просто думаю про них, з голови випаровуються проблеми, питання, втома, насущне, плани, завдання, неприємності, розмови – все. Як мітлою! Неважливе пропадає, а діти поряд.

На перший план виходять розмови Наночка, її розповіді про шкільні перипетії і термінове повідомлення Олександра про те, що він забрав у Сави машинку, яку не збирається віддавати. І мені подобається, що цей дивовижний світ мій.

На першому місці завжди сім’я. До речі, вчора мені на очі потрапило інтерв’ю Тимура з дуже складною бізнес-термінологією. А коли журналіст запитав його про найбільшому досягненні в житті, від мого чоловіка було тільки одне слово: «Сім’я». Чоловік дає кілометрове інтерв’ю про свою діяльність, а найбільшим своїм досягненням називає сім’ю. Життя дивне. І прекрасне.

Джерело.

Related Post

facebook