Відомий журналіст Віталій Портников переконаний, що Китаю насправді потрібно, щоб Захід був принижений у цій ситуації, а зробити це можна лише повною перемогою Російської Федерації над Україною. Російська Федерація та Китай з авторитарними режимами є абсолютно логічними союзниками, тому Китай у цій війні зовсім не є нейтральною стороною.
Про це Віталій Портников сказав в етері Еспресо.
“Китай хоче, щоб Росія перемогла у цій війні, тому що він вважає, що це війна з Заходом. Китай хоче, аби Росія поклала Захід на обидві лопатки, щоб почувати себе вільно у районі Тайваньської протоки та вважати, що у США не буде моральної сили відповідати на військову спробу вирішення проблеми навколо Тайваню. Тому Китаю потрібно, щоб Захід був принижений, а зробити це можна лише повною перемогою Росії над Україною. Китай ні яка не нейтральна держава, він думає про власні інтереси”, – пояснив свою думку Віталій Портников.
Експерт зауважив, що в стратегічних інтересах Китаю також ще є й те, що Російська Федерація виснажиться у війні, тому що Китаю потрібен сателіт, який буде повністю залежати від нього.
“Також Росія створює ядерну парасольку для Китаю, тому що кількість ядерного арсеналу Китаю не порівняти з арсеналом США, відповідно, Росія з одного боку країна з маленькою економікою та низьким цивілізаційним рівнем, а з іншого – Російська Федерація саме та країна, яка може захистити Китай, якщо він вирішить піти на серйозну конфронтацію з США.
Зрозуміло, що Росія і Китай з авторитарними режимами є абсолютно логічними союзниками, тому Китай у цій війні не є нейтральним. Хоча Китай не хотів би руйнування західної економіки та ухвалювати якісь кроки, які призведуть до санкції для китайських компаній, тобто Китай – це обережний союзник Росії, але союзник”, – резюмував журналіст Віталій Портников.
Фото ілюстративне – скріншот відео.
Популярні статті
- На саме Різдво я мала одного дивного гостя, ніколи б не подумала, що ще колись побачу його, а він взяв, і сам прийшов. Це був мій колишній чоловік Степан, він постарів за всі ці роки, але я відразу його впізнала. Виявилося, що сімейне життя на чужині у нього не склалося, дружина все майно забрала собі, залишивши його без нічого. І тут Степан згадав про сина, хтось розповів йому і про мій будинок
- Я вийшла заміж доволі пізно, аж в 36 років, і тепер вже сумніваюся, чи правильно я зробила. Всі важливі рішення чоловік приймає разом з своє мамою, моєї думки ніхто не питає, а мені все це не подобається, не про таке сімейне життя я мріяла
- На Йордан, 19 січня, я сама сиділа вдома, бо донька з зятем кудись пішли в гості, а про мій день народження вони забули. Але ввечері приїхав мій син, з дружиною та онуками, щоб мене привітати з ювілеєм. Він побачив, що я засмучена, і відразу зрозумів в чому справа. Іван не ображається, що за 11 років, поки я була на заробітках, я все доньці висилала. Син пропонує мені до нього переїхати, щоб не бути тут зайвою
- Коли мами не стало, татові було всього 55 років. Він сумував за нею, нічого не хотів робити, обійстя заросло бур’янами. А потім до нього стала ходити сусідка, тітка Тамара підмовляла батька, щоб він перебрався до неї. Тато мене не слухав, а зробив, як сказала вона
- У нас з чоловіком виникли фінансові труднощі, нам були потрібні кошти. У мого брата гроші були, і ми з чоловіком пішли до нього в надії, що він нам позичить необхідну суму, але брат відмовив. Він сказав, що мені одній віддав би ці гроші навіть просто так, але Валерію він навіть в борг їх не дасть. Тоді я взяла кредит, і тепер я про це дуже шкодую