Контрнаступ на Запоріжжі для російських військових виявся не дуже вдалим, окупанти зазнали значних втрат як в техніці, так і в живому ресурсі.
Збройні Сили України знищили близько сотні окупантів, які намагалися піти у контрнаступ у Запорізькій області.
Про це розповів журналіст Роман Цимбалюк, який зазначив, що разом із живою силою загарбники втратили техніку.
За його інформацією, у зв’язку з контрнаступом ЗС України в Херсонській та Миколаївській областях командування ЗС РФ робить спроби наступу на інших напрямках.
«Цього тижня у Запорізькій області підрозділи 177 окремого полку морської піхоти (в/ч 87852, Каспійськ) намагалися зайняти кілька населених пунктів.
Результат для збройних сил РФ виявився зовсім не втішним: населені пункти не захопили, техніку знищили, багато людей втратили (близько 98 військовослужбовців загuнуло та понад 127 поранено)», – повідомив Роман Цимбалюк.
Фото ілюстративне, скріншот з відео.
Популярні статті
- Коли батьків моєї подруги Марини не стало, сестра швиденько їх квартиру оформила на себе. Відтоді Марині дуже важко жилося, чоловік щодня докоряв їй за це. А якось він занедужав і Марина набрала сестру
- Мій чоловік вислав з Америки велику суму грошей і сказав порівну поділити між дітьми. Та я вирішила, що доньці потрібніше, тому сину дала лише невелику частину. Через кілька років чоловік повернувся додому і тепер я не знаю, що я маю йому сказати
- Якось ввечері свекруха прийшла до нас з чоловіком і сказала, що в них зі свекром є чимала сума грошей, вони багато років відкладали її. Я ніколи не очікувала, що вона про таке зізнається, але те, що вона сказала далі, ще більше спантеличило мене
- Моя мама рік тому вийшла на пенсію, і відтоді їй не вистачає грошей. Щосуботи мама приходить до нас в гості, і потім ми разом йдемо в торговий центр купувати все необхідне. Такий похід в супермаркет щотижня мені обходиться мінімум півтори тисячі гривень, виходить, що в місяць я на свою маму витрачаю щонайменше 6 тисяч, і мій чоловік проти цього
- Два роки тому моя рідна сестра купила земельну ділянку в нашому селі, захотіли вони з чоловіком будуватися. Грошей у них трохи було спочатку, тому скоро фундамент звели і стіни почали гнати. Згодом Оксана стала бігати до мене щодня, її чоловік постійно щось просив у мого Миколи. Не було й дня, щоб вони не з’являлися на нашому подвір’ї, або не телефонували нам. Я тоді ще не знала, чим все це закінчиться