Як часто ми з вами сьогодні чуємо, що часу ні на що не вистачає, що він невпинно минає і нічого не вдається встигнути. Однак і насправді часу буде завжди недостатньо, якщо ми не навчимось наповнювати його речами цінними, а особливо – пріоритетними. Завжди все відкладаємо на потім!
На жаль, кидaючись в крайнощі, полюбляємо намалювати собі перспективу карколомних змін на майбутнє і провалити її, навіть не почавши реалізовувати. Це нормально, що змінювати щось – завжди виклик. Тому, щоб коригувати свої плани, вирішуючи нагальні проблеми, можна спробувати користуватись правилом десяти хвилин. Джерело
Навіть не пробуйте рюмсати з приводу “немає часу”, щоб прибрати, вивчити кілька іноземних слів, позайматись спортом. Часу, звісно, ніколи не вистачить, якщо ви старанно потратите його на соцмережі. Інша справа, якщо ви розумієте, що запорука успіху – це гармонійний розвиток особистості.
Наприклад, вам порадили займатись спортом, ви і самі це розумієте – не заганяйте себе одразу на тривалі та обтяжливі тренування, призвичайте свій оpганізм до мінімального навантаження, щоб він звик, змирився із фактом якихось змін. Зробіть розминку, присідання, потанцюйте – всього десять хвилин. Повірте, цього достатньо для початку і воно не стресує оpганізм.
Ви ніяк не можете взятись до прибирання, від однієї думки стає млoсно. Тоді не розпочинайте “глобальне” прибирання. Відміряйте рівно десять хвилин і виконайте якусь частинку роботи. Сьогодні, завтра, післязавтра. З кожним днем ви все більше встигатимете і буде видно результат, а ви й не прибирали начебто.
Якщо постійна робота вже просто виснажила, обов’язки просто змінюють одні одних – зупиніться всього на 10 хвилин: посидьте, полежіть. Це ж зовсім недовго, але ж як ефектно!
Якщо знайти хвильку для читання у життєвому темпі – нонсенс, знову ж приходять десять хвилин. Ви і так кудись потратите цей час. Поставте книжку кудись, де вона буде на виду – і дійте.
Особливо помітно, якими мізерними і водночас масштабними є цих десять хвилин – спробуйте просто побути з Богом цей час – в тиші, молитві. Для всього знаходимо час, а для того, щоб побути віч-на-віч з творцем постійно бракне часу. Тому – всього десять хвилин.
Перелік справ можна продовжувати до нескінченності. Тут головне – пам’ятати, що час – один із найкоштовніших ресурсів, яким володіє людина. З усіх втрат – втрату часу – найважча, казав Г.Сковорода. І мав рацію.
Тому не розтринькуймо свого життя не всілякий мотлох. Мабуть, варто наповнити його лише найбільш суттєвим і цінним.
Автор: Тетяна Трачук.
