21 червня в ефірі інформаційного марафону “Єдині новини” спікер ОВА Сергій Братчук пояснив, чому ЗСУ мали право атакувати “вишки Бойка”.
Як відомо, 20 червня бурові установки “Чорноморнафтогазу” зазнали ударів.
Братчук зауважив, що передусім, – це вкрадені у нас платформи у 2014 році. А крадене треба повертати, або як мінімум, ворогу не давати.
Крім того, він наголосив, що там були розміщені гарнізони та озброєння, що становить небезпеку для України. І головне, чому ЗСУ мали право атакувати “вишки”, – це військові об’єкти.
«Там є, або були сили протиповітряної оборони, тобто деякі види озброєння. Тобто ті об’єкти, які допомагали ворогу виконувати певні функції, зокрема і з блокування Чорного моря. Якщо так сталось, чи станеться, будемо лише задоволені, подякуємо Збройними силам України. Адже це військові об’єкти», – зазначив Братчук.
20 червня з’явилась інформація, що ЗСУ вдарили по “вишках Бойка” у Чорному морі. Інформацію підтвердила так звана “кримська влада”. Однак, офіційно Україна не підтвердила свою причетність до атаки.
Заступник начальника штабу ВМС України у 2004 – 2020 роках Андрій Риженко підтвердив 24 каналу, що ЗСУ справді завдали удару по вишках.
Є інформація, що ці об’єкти окупанти використовували для проведення розвідки.
Нагадаємо, що Росія ще у 2014 році захопила обидві бурові установки, коли був анексований Крим. У грудні 2015 року Росія відвела “вишки Бойка” ближче до окупованого Криму. Бурову установку почали називати “вишками Бойка” через скандал з колишнім міністром енергетики Юрієм Бойком.
Джерело – 24 канал.
Фото – скріншот з відео.
Популярні статті
- В неділю ми були у свекрів, непогано посиділи. Мені навіть на мить здалося, що свекруха і справді змінилася. Ми подякували, і пішли додому. Але вже біля машини я зрозуміла, що забула у них телефон, тому чоловік залишився, а я повернулася. Мені довелося почути розмову свекрухи з свекром, і я знову почула про себе багато неприємних речей. Першою моєю реакцією було щось їй відповісти, але потім я передумала
- В минулому році у мене був ювілей, 60 років. Прийшла мене привітати донька з зятем, принесли гарний подарунок – вишивану сорочку, яку я давно хотіла. А потім донька сказала, що нам поговорити треба. Я не відразу зрозуміла, про що буде йти мова, але донька пояснила, що хоче, щоб ми жили всі разом, тобто, щоб я переїжджала до них. Я погодилася, але дуже швидко про це пошкодувала
- Моя мама дуже любить моїх дітей, і гроші їм дає часто і солодощі купує. А от дітей мого брата, сина свого, недолюблює. На великі свята ми з сім’єю їздимо до батьків, я кажу мамі, що так не гарно, що треба їй і тим онукам допомагати. Та вона так не любить невістку, що навіть дивитися не хоче на дітей
- Про свою сестру я згадала, аж коли вийшла на пенсію. У мене ні чоловіка. ні дітей немає, правда є гроші і трохи майна. Лише зараз відчула, що залишилася сама на старості років, але я вважаю, що мене племінники мої повинні доглядати, діти моєї рідної сестри Ганни
- 3 роки тому я вийшла заміж. Ми з чоловіком живемо окремо. Тато з мачухою допомагають нам в усьому. Але я не можу забути той день, коли рідна мати прийшла до мене, а я була до неї холодна