За українським законодавством дрібний бізнес та фрілансери відносяться до категорії самозайнятих громадян
Про це повідомляє урядовий портал, пише Politeka.
За інформацією порталу, про таку вимогу говорить новий законопроект №6165, який зареєстрований у Верховній дбати. Згідно з новим законом, дрібним підприємцям і фрілансерам доведеться сплачувати єдиний соцвнесок.
Крім того, за новим законопроектом значно розширена сама категорія самозайнятих українців. В даний час до неї зараховані члени творчих об’єднань та творчі працівники, які в них не входять, а також суб’єкти підприємницької діяльності.
Водночас в нову версію законопроекту включили українців, які займаються науковою, викладацькою, літературною, артистичною, художньою діяльністю, а також ведуть медичну та юридичну практику.
Для цієї категорії працюючих українців хочуть встановити новий податок – єдиний соціальний внесок (ЄСВ).
Нагадаємо, ЄСВ для самозайнятих громадян існував й раніше. Проте наприкінці 2015 року, коли вносилися правки до Податкового кодексу, депутати виключили фізосіб-підприємців і громадян зі списку платників, які ведуть незалежну професійну діяльність.
В результаті, як йдеться у пояснювальній записці, самозайнятим українцям не будуть оплачувати лікарняний та робити виплати по інвалідності та багато іншого.
Автор законопроекту пропонує встановити для самозайнятих українців щоквартальний і щорічний режими сплати ЄСВ. При цьому сума внеску залишається колишньою – від 4,2 тисячі гривень (для платників єдиного податку першої групи з доходом до 300 тисяч гривень в рік) до 8,4 тисяч гривень (для другої групи) на рік. Від сплати єдиного податку, згідно із законопроектом, повністю звільнити планується тільки самозайнятих пенсіонерів та інвалідів.
Читайте також: НАПРИКІНЦІ РОКУ КУРС БУДЕ 30,8-33,4 ГРН/ДОЛ, – НЕОФІЦІЙНІ ПРОГНОЗИ УРЯДУ (ІНФОГРАФІКА)
Популярні статті
- На саме Різдво я мала одного дивного гостя, ніколи б не подумала, що ще колись побачу його, а він взяв, і сам прийшов. Це був мій колишній чоловік Степан, він постарів за всі ці роки, але я відразу його впізнала. Виявилося, що сімейне життя на чужині у нього не склалося, дружина все майно забрала собі, залишивши його без нічого. І тут Степан згадав про сина, хтось розповів йому і про мій будинок
- Я вийшла заміж доволі пізно, аж в 36 років, і тепер вже сумніваюся, чи правильно я зробила. Всі важливі рішення чоловік приймає разом з своє мамою, моєї думки ніхто не питає, а мені все це не подобається, не про таке сімейне життя я мріяла
- На Йордан, 19 січня, я сама сиділа вдома, бо донька з зятем кудись пішли в гості, а про мій день народження вони забули. Але ввечері приїхав мій син, з дружиною та онуками, щоб мене привітати з ювілеєм. Він побачив, що я засмучена, і відразу зрозумів в чому справа. Іван не ображається, що за 11 років, поки я була на заробітках, я все доньці висилала. Син пропонує мені до нього переїхати, щоб не бути тут зайвою
- Коли мами не стало, татові було всього 55 років. Він сумував за нею, нічого не хотів робити, обійстя заросло бур’янами. А потім до нього стала ходити сусідка, тітка Тамара підмовляла батька, щоб він перебрався до неї. Тато мене не слухав, а зробив, як сказала вона
- У нас з чоловіком виникли фінансові труднощі, нам були потрібні кошти. У мого брата гроші були, і ми з чоловіком пішли до нього в надії, що він нам позичить необхідну суму, але брат відмовив. Він сказав, що мені одній віддав би ці гроші навіть просто так, але Валерію він навіть в борг їх не дасть. Тоді я взяла кредит, і тепер я про це дуже шкодую