Олаф Шольц не втомлюється багато часу обіцяти таку необхідну Києву зброю для захисту території України від агресора. Посол України в Німеччині Андрій Мельник повідомив, як можна пришвидшити цей процес.
Під час свого інтерв’ю Андрій Мельник наголосив, що Олафа Шольца можна трішки розворушити. Для цього потрібно буде докласти зусиль не лише керівництву нашої країни, а й кожному з нас.
Порадив завалювати Шольца листами.
Попри те, що Олаф Шольц постійно обіцяє надавати Україні озброєння, віз і досі там. Ба більше, іноді він то озвучує, що до нашої держави уже везуть усе необхідне, то підкреслює, що ні про яку зброю й узагалі мови бути не може. Тож слід дотиснути його.
“Коли в мене питають люди, що вони можуть зробити, щоб Німеччина почала допомагати зброєю, я відповідаю: “Завалюйте листами канцлера”, – зазначив Андрій Мельник.
Він додав, що політики в Німеччині активно реагують на це. А все тому, що в них досі залишається комплекс після Другої світової війни. Тож погана допомога або її відсутність можуть знову погіршити репутацію країни, чого ніхто не хоче.
Тим часом українці продовжують мужньо знищувати ворога та його техніку. Відомо вже про кілька десятків тисяч бійців, а також тисячі одиниць військових машин.
Джерело – 24 канал.
Фото ілюстративне – скріншот.
Популярні статті
- В неділю ми були у свекрів, непогано посиділи. Мені навіть на мить здалося, що свекруха і справді змінилася. Ми подякували, і пішли додому. Але вже біля машини я зрозуміла, що забула у них телефон, тому чоловік залишився, а я повернулася. Мені довелося почути розмову свекрухи з свекром, і я знову почула про себе багато неприємних речей. Першою моєю реакцією було щось їй відповісти, але потім я передумала
- В минулому році у мене був ювілей, 60 років. Прийшла мене привітати донька з зятем, принесли гарний подарунок – вишивану сорочку, яку я давно хотіла. А потім донька сказала, що нам поговорити треба. Я не відразу зрозуміла, про що буде йти мова, але донька пояснила, що хоче, щоб ми жили всі разом, тобто, щоб я переїжджала до них. Я погодилася, але дуже швидко про це пошкодувала
- Моя мама дуже любить моїх дітей, і гроші їм дає часто і солодощі купує. А от дітей мого брата, сина свого, недолюблює. На великі свята ми з сім’єю їздимо до батьків, я кажу мамі, що так не гарно, що треба їй і тим онукам допомагати. Та вона так не любить невістку, що навіть дивитися не хоче на дітей
- Про свою сестру я згадала, аж коли вийшла на пенсію. У мене ні чоловіка. ні дітей немає, правда є гроші і трохи майна. Лише зараз відчула, що залишилася сама на старості років, але я вважаю, що мене племінники мої повинні доглядати, діти моєї рідної сестри Ганни
- 3 роки тому я вийшла заміж. Ми з чоловіком живемо окремо. Тато з мачухою допомагають нам в усьому. Але я не можу забути той день, коли рідна мати прийшла до мене, а я була до неї холодна