Який же то сумний Великдень, коли в хаті ти сама, – думала Анна, намагаючись приготуватися до свята. Але коли нема для кого готувати, то й робити нічого не хочеться. У Анни було двоє дітей – син і донька, але до доньки у жінки завжди більше душа лежала. Не раз вона говорила дітям, що як вони виростуть, то Андрій піде в зяті, а дочка Тетянка біля неї залишиться, буде її на старості доглядати. Але не так сталося, як думала собі мама
Який же то сумний Великдень, коли в хаті ти сама, – думала Анна, намагаючись приготуватися до свята. Але коли нема…