Navigate
X

Ніна засмучена ходить останнім часом, все ніяк не може вибачити матері, яка в 65 років заміж нещодавно вийшла. Все б нічого, але в мами є дві столичних квартири, дача добротна, а в цього її нареченого діти і онуків купа, ще й всі бідно живуть. Не розуміє донька такого заміжжя. Це ж скільки проблем буде у неї тепер

Щиро кажучи, я зараз зовсім не розумію нічого. Як можна було так вчинити? Це просто зрада з боку рідної матері!…

Z Oksana

Витрачати такі шалені гроші на ресторан? Геть не мудро! – заявила мені донька, коли я її запросила в ресторан на свій ювілей. – Невістка її підтримала: – Ви б краще нам з Олегом ці гроші дали, ви ж добре знаєте, що нам ще кілька років кредит виплачувати. – 25 гостей! Та це ж весілля невелике. Що ти собі лише думаєш, в такий важкий час грошима розкидатися, святкування якісь влаштовувати, – продовжувала мене картати донька. – Гроші твої? Твої. Ти їх у когось просила? Ні. Ти щось комусь винна? Теж ні. Ірино, кажу тобі, ти варта, щоб такий красивий ювілей хоч раз в житті відсвяткувати! Не кожного разу життя виставляє дві п’ятірки нам, – моя рідна сестра переконує мене в тому, що я маю по-людськи відсвяткувати свій ювілей

– Витрачати такі шалені гроші на ресторан? Геть не мудро! – заявила мені донька, коли я її запросила в ресторан…

user2

Пізній дзвінок, який пролунав вже після опівночі, не віщував нічого доброго. До того ж, телефонувала Віра, друга дружина батька. Любомир підняв слухавку. – Гроші потрібні, а у мене є лише тисяча гривень, – стала плакатись Віра. – Я зрозумів, скиньте мені номер карточки. 10 тисяч для початку вистачить? – Мало би вистачити

Любомир перекинув мачусі гроші, і став думати, що робити далі. Пізній дзвінок, який пролунав вже після опівночі, не віщував нічого…

user2

Через тиждень мені зателефонувала Світлана, і сказала, що хоче приїхати до мене в гості. Коли я доньці сказала, що у нас гості будуть, вона так забігалася, заметушилася, каже, треба людину гарно прийняти. Світлана до мене приїхала і очам не повірила, що всього за три роки зять з дочкою таку красу навели. А коли ми ще за столом душевно посиділи, подруга мені зізналася, що не вірила, що такі добрі діти бувають. – Я коли додому приїжджаю, в мене діти все до останнього євро забирають, – зізналася мені Світлана. – От лише користі від цього мало, бо за 20 років будинок я так і не збудувала, – зітхнула вона. Під кінець вечора Світлана віддала мені ті 5 тисяч євро, які я їй зичила, чим вона мене ще більше здивувала

– Тамаро, позич мені 5 тисяч євро, – каже мені моя подруга Світлана, яка зі мною разом в Італії працює,…

user2

Ти що, отак повз рідну маму пройдеш, і навіть не зупинишся, не запитаєш, як в мене справи? – підтупцювала до мене моя мама в своїх коронних туфельках на невеличкому каблучку. Я зупинилася, хоча і справді не мала жодного настрою з нею говорити, та уникнути зустрічі було неможливо. – Чого тобі? Я поспішаю на роботу, – сухо відповіла я матері, і стала її уважно роздивлятися. А вона зовсім не змінилася

– Ти що, отак повз рідну маму пройдеш, і навіть не зупинишся, не запитаєш, як в мене справи? – підтупцювала…

user2

Більше року тому не стало моєї свекрухи. Мама чоловіка залишила їм у спадок квартиру з сестрою на двох. Ще за життя вона говорила, що продасте цю квартиру і гроші розділите порівну, лише тоді між вами суперечок не буде ніколи. Зовиця була не проти і чоловік мій мовчав, а коли до діла дійшло, то вже сестра по-іншому заспівала

Досить частенько помічаєш, що є ж такі люди, напевно кожен із ними в своєму житті зустрічався та спілкувався - прибідняються…

Z Oksana

Останній раз, коли мама мені телефонувала, то просила, щоб я трохи грошима допомогла, бо вони з батьком хочуть купити моїй меншій сестрі квартиру. Я в такому подиві була, що й не передати, бо грошей таких я не маю, ми й самі з чоловіком квартиру орендуємо. Надії батьки подарували автомобіль, тепер он на квартиру збирають. А я відмовила мамі, лише запитала, коли вже вони квартиру куплять мені

Іноді мені все таки здається, що я маючи велику родину, я залишаюся зовсім самотньою людиною, ні допомоги не маю, ні…

Z Oksana

То хоч борщику поїж, як не хочеш котлеток, – наполягала на своєму мама, благаючи дитину з’їсти чогось добренького. Та виявилося, що у них закінчилася сметана, і вона побігла в місцевий магазин, що був неподалік. Коли розраховувалася за покупку, продавчиня сказала, що їхня мама щойно була в магазині, купила два шматочки ковбаси – одну найдешевшу, а іншу – найдорожчу. Дорогу бабуся з собою забрала, а дешеву забула. Продавчиня передала Олені пакет, де була ковбаса і чек, з якого вона зрозуміла, що ковбаса, якою пригощала бабуся її дитину, і справді не дешева – за неповних 300 грам була ціна 90 гривень

– Скільки я тобі разів говорила, щоб ти не їла у бабусі? – стала картати шестирічну доньку Олена. Дівчинка гралася…

user2

Катрусе, ти? Оце так зустріч! – Олег підійшов до сусіднього столика в кафе, щоб привітатися з жінкою, з якою вони не бачилися майже 20 років. – Тепер я Катерина Іванівна. І не розумію, чому ти так радієш нашій зустрічі, після всього, що ти зробив? – спокійно допиваючи свою каву, відповіла Катерина. – Катрусю, облиш, це ж коли було? Я і справді дуже радий тебе бачити! Не дочекавшись запрошення, Олег підсів за столик до молодої жінки, і з цього моменту почалася друга серія їхніх стосунків

– Катрусе, ти? Оце так зустріч! – Олег підійшов до сусіднього столика в кафе, щоб привітатися з жінкою, з якою…

user2

Весілля для Валентини і її нареченого зробили її власні батьки. Хоча вони жили бідно і їм довелося позичити великі гроші, але вони раділи дуже, адже свати пообіцяли, що натомість вони свої гроші відкладені дадуть молодятам на перший внесок на квартиру, щоб в них було власне житло. Гроші батьки Валентини ой як довго після того весілля повертали, а самі стали чекати чи виконають свою обіцянку свати

Коли Валентина зі своїм чоловіком збиралися одружитися та грати весілля, то мама й тато нареченого сказали, щоб весілля робили лише…

Z Oksana