Navigate
X

Ти що, справді думала, що така, як ти, дівчинка з села, може серйозно мене зацікавити? Ти знаєш, яка Єлизавета вишукана, тобі до неї ще ой як далеко. І не намагайся – не наздоженеш. Тому повертайся в своє село і там шукай свою долю. На канікулах Настю було не впізнати, як не намагалася мама заспокоїти доньку – нічого не виходило, занадто важко дівчина переживала усе, що з нею сталося. Ірина ледь вмовила доньку повернутися на навчання, адже залишилось небагато, всього півтора року, а Настя навідріз відмовлялася їхати в місто, де все їй мало нагадувати про втрачену любов

Перед весіллям було багато роботи, але останній тиждень цієї приємної метушні уже добігав до кінця. Найбільше хвилювалася Ірина, адже видавала…

user2

Марино, ти де? Я приїхала, а тебе вдома нема, – моя молодша сестра Тетяна ніколи не вирізнялася вишуканістю манер і ввічливим спілкуванням, тому вона без зайвого вступу відразу з претензій і почала. – Я в парку, з дитиною гуляю, – кажу. – А чого ти питаєш, що сталося? – Це я у тебе хотіла запитати, що сталося? Я не можу відчинити двері своїм ключем? – заявила мені сестра. – Яким ще своїм ключем? Це моя квартира, – кажу я їй, і розумію, що мені терміново треба додому

– Марино, ти де? Я приїхала, а тебе вдома нема, – моя молодша сестра Тетяна ніколи не вирізнялася вишуканістю манер…

user2

В суботу зранку я прокинулася, подивилася, що погода гарна, і стала руками прати, а що робити? Хоча в моєму віці це і нелегко. Перу, викручую, і не лише рукави мокрі, але і очі на мокрому місці, бо так мені прикро, що словами не передати. До вечора в мене настрій зовсім погіршився, я зрозуміла, що мені варто сподіватися лише на себе, адже маючи двох синів, в старості я залишилася зовсім одна. Я вийшла на вулицю зібрати одяг, який уже висох, і яким же було моє здивування, коли до моїх воріт під’їхала машина, а з неї вийшов мій старший син Павло. – Ось, мамо, подарунок тобі привіз, – каже

– У мене пральна машина зламалася, синку, може приїдеш, подивишся? – про свою проблему я сказала синові ще в понеділок,…

user2

Людмило, кажу ж тобі, поки ще весна не прийшла і городи не почалися, приїжджай до мене в Іспанію. Тут така краса, що не передати словами, а заодно і відпочинеш, – запропонувала мені моя двоюрідна сестра Леся, коли була в мене в гостях під час відпустки. На заробітки мене би мій чоловік точно не пустив, уже не той вік, а от в гості на тиждень-два я таки вирішила поїхати, щоб хоч подивитися на ту Іспанію і зрозуміти, чого Леся стільки років там сидить

– Людмило, кажу ж тобі, поки ще весна не прийшла і городи не почалися, приїжджай до мене в Іспанію. Тут…

user2

Донечко, оскільки брат першим обзавівся сім’єю, то нехай вони уже живуть тут. А тобі дістанеться бабусина однокімнатна квартира, – пообіцяла мені тоді мама. У нас і справді була спадкова однокімнатна квартира, яку мама здавала і отримувала додатковий прибуток. Житло не нове, але я вирішила, що так навіть буде краще, бо мати справу з братом я не хотіла. Тим часом, я також вийшла заміж, і ми з чоловіком пішли на оренду, а одночасно збирали гроші на своє житло. – Дарино, нам не варто ні на кого сподіватися, тим більше на твоїх родичів, – попередив мене мій чоловік. Він як у воду дивився, бо ті події, які стали розгортатися далі, показали, що він був правий

– Ти невдячна дочка. Чого це нашу маму має доглядати невістка, якщо є ти, донька рідна? – заявив мені брат.…

user2

На наступну суботу Лариса з сином їхали до майбутнього свата, в “старости”. Оксана потурбувалася про зовнішній вигляд сестри, підказала їй, що добре було б і сукню нову купити для такої нагоди, і макіяж та зачіску зробити. А Лариса ще й торт свій коронний спекла, Наполеон, бо вважала, що то якось негоже з пустими руками їхати до свата. Весілля таки відбулося, і навіть не одне, а два

– Кажу ж тобі, напевно щось сталося, бо Дениса таким засмученим я вже давно не бачила, – ділиться Лариса думками…

user2

Приїхала Поліна в понеділок з самого ранку, автобус довго не стояв на кордоні, якимось дивним чином цього разу черг не було, і жінка вже о пів сьомій ранку з сумками була біля своєї хвіртки, тепер водії везуть аж додому, хоч то добре. Поліна була впевнена, що її чоловік і син ще сплять, не хотіла їх будити, тому попросила водія, щоб той допоміг їй занести сумки до хати, адже їх було чимало, аж 8. Тільки Поліна обережно зайшла у хвіртку і попрямувала на подвір’я, як раптом відчинилися двері і вийшов Степан. – Ти уже так швидко? А чого не подзвонила, я і так не сплю, заснути не міг, на тебе чекав, – чоловік не йшов, а біг до дружини, яку не бачив весь рік. А де Максим? Він уже прокинувся, чи ще спить? – запитала Поліна. – Спить. Але. – Що, але

– Не можу вже дочекатися, мамо, коли ти приїдеш, – Максим не лукавив, коли говорив мамі такі слова. – Розумієш,…

user2

Марто, прийди на годинку, твоя допомога потрібна, – попросила Галина сусідку по телефону. Вони давно добрими подругами були, і Галина була впевнена, що з Мартою вони впораються швидше. – Ого, скільки всього ти тут наготувала! – сплеснула руками Марта, щойно зайшла в хату до сусідки. – Якщо ти зараз скільки всього на столи наскладала, то я собі уявляю, яким буде весілля! – Та не знаю я, ти ж чула які у мене свати багаті, я так хвилююся, а раптом їм щось не сподобається? – Все їм сподобається, у тебе тут все як в найкращому ресторані, одні голубці твої чого варті. А холодець так точно ніхто смачніший не приготує, тому розслабся, – заспокоїла подругу Марта. – До речі, а де твій Петро? – Не питай

– Петре, ну я ж тебе просила хоч сьогодні не запізнюватися, діти от-от приїдуть, а у нас нічого не готово,…

user2

Мамо, ти вдома? Відчиняй, – моя дочка Анна, яка приїхала до мене з самого ранку, стукала мені у шибку. В той день я чекала гостей, але не Анну точно. До мене мав приїхати Михайло, ми домовилися, що я позичу йому 10 тисяч євро. Я якраз сиділа на кухні, відраховувала необхідну суму, і тут принесло мою доньку. Я у відпустці вже три тижні, а вона всього раз до мене приїхала, в перший день. І то я підозрюю, що не через те, щоб мене побачити після довгої розлуки, а щоб подарунки забрати і грошей попросити, бо після того у неї все часу не знаходилося, щоб маму провідати. Аня настирливо стукала у шибку із словами: “Мамо, я знаю, ти вдома, відчиняй”. Я швидко зібрала зі столу всі гроші, які рахувала, і пішла відчиняти

– Мамо, ти вдома? Відчиняй, – моя дочка Анна, яка приїхала до мене з самого ранку, стукала мені у шибку.…

user2

Ліда приїхала до мене не з пустими руками, привезла мені в подарунок дуже красиві червоні лакові туфлі. Пояснила, що вона собі їх купила, а вони їй замалі. Продати вона їх не може, бо нема покупців, адже вони і справді дуже дорогі, і щоб вони у неї просто не лежали, то вона вирішила мені їх віддати. Я спочатку відмовлялася, казала, що це занадто дорого, та й мені нема куди в них іти, але подруга так наполягала, що мені довелося прийняти від неї цей дорогий подарунок. І яким же було моє здивування, коли через місяць Ліда приїхала, щоб забрати у мене ці туфлі, бо нарешті знайшовся покупець, який готовий викласти за них кругленьку суму. Вся ця ситуація мені була дуже неприємна, але я раділа лише з того, що я їх не взувала жодного разу, тому змогла віддати неушкодженими

– Я тебе дуже прошу, ти ж не відмовиш найкращій подрузі, з якою не бачилася майже два роки. Інно, будь…

user2