Гроші завжди у Івана були, і немалі. Вмів чоловік заробити, вмів скласти. От тільки витрачати не вмів, чи краще сказати – не хотів. Люди позаочі називали Івана скупим, а він вважав свою рису заощадливості дуже корисною! Навіщо даремно на дурниці гроші витрачати? Іван був настільки неуважним до потреб дружини, що і не помітив, коли вона захворіла. Бачив, що вона сильно змарніла, але не надав цьому значення
Кожного разу, як достигають вишні, у Івана на душі так сумно стає, що словами не передати, не раз і сльози…