Navigate
X

Христос Воскрес! Василю Дмитровичу, можна до вас? – молодий юнак з гарною посмішкою зайшов на подвір’я до старого Василя. Літній чоловік сидів на лавці під старою грушею, і не міг повірити своїм очам – до нього прийшов його рідний онук. І хоч він  його ніколи не бачив, але помилитися він не міг, адже хлопець як дві краплі води був схожий на нього, Василя, в молодості. – Воістину Воскрес! Заходь, синку, – ледь вимовив дідусь. – Невже ти впізнав мене, дідусю. – Впізнав, синку… Хоча, зізнаюся чесно, дивно мені тебе тут бачити

– Христос Воскрес! Василю Дмитровичу, можна до вас? – молодий юнак з гарною посмішкою зайшов на подвір'я до старого Василя.…

user2

Що трапилося? Ви чого тут? – вдає здивування невістка. Я тим часом заходжу в квартиру, Степан мені допомагає сумки заносити. – Та я до себе приїхала додому. Чи ти забула? – кажу. Невістка змінилася в обличчі, і кудись пішла. А коли повернулася з моїм сином, то стали мене просити, щоб я поверталася на дачу. Та цього разу я була непохитною, і на такий варіант не погодилася. – Хочете – живіть зі мною, я вас не виганяю, але я буду жити тут, вдома, – впевнено заявила я

– Що трапилося? Ви чого тут? – вдає здивування невістка. Я спокійно розкладаю речі, кажу Степану, який мене привіз, щоб…

user2

Мамо, все добре, ну справді, не хвилюйся ти так. Батько Христини дуже хороший чоловік. Готуйся на суботу, вони нас чекають – попередив мене син. Щодо цієї події у мене дуже змішані почуття. З однієї сторони я рада за свого сина, а з іншої – я хвилююся, бо ми люди прості, а син засватав собі дівчину з багатої родини. А я, як ніхто, знаю, що бідні з багатими не дуже хочуть родичатися, тому я з острахом чекала суботи. І щоб там син би мені не казав, як би мене не заспокоював, але я розуміла, що в таких випадках просто не буває

– Мамо, все добре, ну справді, не хвилюйся ти так. Батько Христини дуже хороший чоловік. Готуйся на суботу, вони нас…

user2

Христина багато років не навідувалася у рідні краї. Навіть через 20 років спогади не відпускали все те, що їй довелося пережити в селі, коли вона була ще юною і вірила у щастя. Але в той день вона проїжджала по трасі повз рідне місце, і сама не знає чому, вирішила звернути у знайому вулицю. В селі вона не сподівалася побачити Артема, адже знала, що вони з дружиною давно поїхали з села, люди казали, що вони десь за кордоном живуть

Очі не бачать – серце не болить, за таким принципом Христина жила багато років, тому і не навідувалася у рідні…

user2

Вчора я в супермаркеті була, продукти додому купувала на тиждень, так завжди роблю, щоб часто в магазин не бігати і гроші не витрачати, а то йдеш лише по хліб, накупиш всього і тисячі гривень немає. Так і цього разу вирішила зекономити. Вже прямувала до каси, аж дивлюся – полуниця гарна така стоїть. Вже рука потягнулася її взяти, а потім ціну лише побачила – аж 300 гривень. Й стала думати – брати чи ні

Вчора була в супермаркеті, продукти купувала для сім'ї. Я часто не дуже люблю по магазинах ходити, та й немає коли,…

Z Oksana

Марійко, а ти чого тут? Та ні, ти проходь, але скажу відверто, що я аж ніяк не сподівалася тебе у себе побачити, – Віра, старша сестра Марії, глянула на годинник, який вже показував майже північ, і зрозуміла, що не варто сестру нічого розпитувати, бо просто так вночі люди не приходять в гості. Віра покликала сестру на кухню: – Сідай, зроблю тобі чаю, а заодно розкажеш, що сталося. Марія пила чай і мовчала, а потім нарешті зізналася, що вона пішла від чоловіка

– Марійко, а ти чого тут? Та ні, ти проходь, але скажу відверто, що я аж ніяк не сподівалася тебе…

user2

Навіщо тобі нова сукня? Заглянь у шафу, ти обовʼязково там щось знайдеш. А витрачати зараз зайвих 3-4 тисячі лише для того, щоб ти себе почувала комфортно, ми точно не будемо, – заявив Надії чоловік. Розмова ця почалася, бо Вадим прийшов додому з роботи і сказав, що його сестра видає заміж доньку, і їм треба їхати на весілля. В село Надя їхати не любила, але ж весілля племінниці проігнорувати аж ніяк не можна було, тому жінка в поспіху і сказала перше, що їй спало на думку, що їй нема в чому йти, і треба хоча б нову сукню купити. – Обійдешся. Підеш в тому, що є, – виніс свій вердикт Вадим. – Зрештою, не ти ж наречена, хто на тебе там дивитися буде

– Навіщо тобі нова сукня? Заглянь у шафу, ти обовʼязково там щось знайдеш. А витрачати зараз зайвих 3-4 тисячі лише…

user2

А це що за диво? Ти що не могла купити інший торт, щоб я його теж їла, як усі люди? – невдоволено мовила свекруха. Усі присутні замовкли. Тамара Дмитрівна встала з-за столу і поспіхом стала збиратися. Невістці стало ніяково перед гостями, вона намагалася посміхатися, робила вигляд, що нічого не сталося і все добре. А на душі було дуже важко, бо свекруха зіпсувала її день народження

- Все, я від вас йду, - ображено сказала Тамара Дмитрівна, підвівшись відразу із-за столу. Її очі були зовсім холодні.…

Z Oksana

Та ні, Петре, я до тебе не повернуся, про це і мови не може бути, навіть не проси. Ти маєш рацію, я – твоя шлюбна дружина, але занадто пізно ти згадав про це – кажу. Через 20 років до мене вирішив повернутися мій чоловік. Ми з ним прожили 20 років, і непогано жили, а потім він пішов від мене, і я поїхала в Польщу на заробітки. Я нікому не казала, як важко мені тоді було, але ледве сама все це пережила. Не так просто викреслити 20 найкращих років свого життя

– Та ні, Петре, я до тебе не повернуся, про це і мови не може бути, навіть не проси. Ти…

user2

Маю до тебе  розмову непросту, сину, якщо можеш, приїдь у суботу – голос у батька був настільки сумний, що Андрій з самого ранку примчав у село. – Андрію, я хочу хату продати, – ледь чутно вимовив літній батько. – А де ж Ви жити будете? – Андрій нервово став чухати потилицю. Він не міг збагнути, що сталося, чому батько прийняв таке рішення, а коли зрозумів, то вирішив діяти

– Маю до тебе  розмову непросту, сину, якщо можеш, приїдь у суботу – голос у батька був настільки сумний, що…

user2