Я додому без попередження приїхала, сіла в бус, і за добу вже вдома, а тут мене на моєму подвір’ї чоловік зустрічає, і не один, а з панянкою, сидять собі в альтанці, каву п’ють. – Ти так і будеш тримати сумки в руках? – питає мене Петро. – Заходь, Ганнусю, в хату, будемо говорити, – каже. А я стою з тими торбами наче вкопана, з місця зрушити не можу
– Ти так і будеш тримати сумки в руках? – питає мене Петро. – Заходь, Ганнусю, в хату, будемо говорити,…