Зять у мене виявився з характером. Він з самого початку сказав, що робити на чуже не буде, і якщо вони вже живуть тут, то цю хату я маю переписати на його дружину, до того ж, він захотів відразу дарчу. Мені така заява зятя видавалася дещо дивною, але я погодилася, знову ж таки, з найкращих міркувань. Про свою молодшу доньку я тоді теж не забула, подумала, що в такому випадку хата моєї мами дістанеться їй, але старша донька вирішила і тут переграти все на свою користь
– Я не зможу приїхати в суботу, вибач, мамо, – каже мені молодша донька Ілона. – В мене дуже багато…