В свій час я вийшла заміж і чоловік мене забрав жити до себе, так що на цьому подвір’ї я – невістка. У них було поряд дві хати – в одній, старішій, жили ми разом з чоловіковими батьками, а в іншій, новій, жила старша сестра чоловіка. Вона першою вийшла заміж і батьки збудували для неї цей будинок. Не можу сказати, що жили ми дружно, бо до мене завжди ставилися, як до невістки. Свекри хоч і жили разом з нами, та завжди більше допомагали доньці
– Швидко ж ти, Ольго, забула про все добро, яке наша родина тобі зробила, – стала картати мене сестра мого…