Одного разу Тетяна Михайлівна, потайки від свого сина, запросила до себе невістку на чай. – Я для своєї свекрухи ніколи нічого не шкодувала, все давала їй, усім їй допомагала, а ви так добре живете, але ти мені й гривні дати шкодуєш. Ольга трохи помовчала, а потім мовила: – То може ви їй телевізор новий купували, чи в санаторій возили, що ви робили для неї таке? – Давно то було, не пам’ятаю, – Тетяна Михайлівна схвильовано відповіла
Андрій стояв біля самого дзеркала, поправляючи свою краватку і мимохідь перевіряючи, чи добре сидить на ньому костюм. Сьогодні у нього…