Гроші не прийдуть у палату і не запитають: «Як ти, мамо?», — відповів на всі закиди Степан. Наступне Різдво було зовсім іншим. У хаті Ганни було гамірно. Приїхав Віктор із дружиною та дітьми. Приїхала Олена. Хата була наповнена дитячим сміхом та запахом свіжих пирогів. Степан теж був запрошений. Він приїхав зі своїм сином — вони нарешті помирилися і почали налагоджувати стосунки. Ганна сиділа на почесному місці й дивилася на цю велику компанію. На столі знову була кутя, але цього разу стільців вистачало на всіх. — Знаєте, — сказала вона, коли всі затихли перед першою ложкою куті, — кажуть, що на Різдво небо відкривається. Я тепер точно знаю: воно відкривається через наші серця. Одне добре слово, одна тарілка теплої їжі може змінити цілу долю. Не бійтеся бути добрими. Це єдине, що ми заберемо з собою
Того вечора село занурилося у глибокий сніг наче у пухнасту ковдру. У повітрі пахло димом із димарів та морозом, який…