X

Не розумію, що тобі не подобається? Ти ж сама не раз говорила, що хочеш, щоб я одружився і невістку тобі привів, – став виправдовуватися мій син. – Так, говорила, – кажу. – Але я мала на увазі зовсім не це. Я і про роботу тобі не раз говорила, що пора вже на свій хліб йти, а не на мої євро чекати. – Тобі не вводиш, мамо, – махнув рукою син. – До речі, а скільки ти грошей цього разу привезла? – питає мене Стас. – Я тут подумав, що нам з Світланою тепер машина буде потрібна. Адже двоє дітей, одного в школу відвезти, іншого в садок. А дасть Бог, то і своїх, спільних діток народим, так що колеса нам точно потрібні. – Е ні, синку. Хочеш машину – зароби на неї. Велосипед теж на колесах, до речі. А від мене ти більше не чекай грошей, досить

– Не розумію, що тобі не подобається? Ти ж сама не раз говорила, що хочеш, щоб я одружився і невістку…

user2

Наталя народилася на свято Петра і Павла. Щороку вона намагалася саме в цей час взяти відпустку і поїхати кудись далеко, де її ніхто б не знав і де вона могла б хоч трохи відволіктися від сумних думок. Свій 40-й день народження вона вирішила відсвяткувати в Римі, і звідки ж їй було знати, що в базиліці Святого Петра вона зустріне свою долю

Наталя народилася на свято Петра і Павла. Щороку вона намагалася саме в цей час взяти відпустку і поїхати кудись далеко,…

user2

Не піду я до них, навіть не проси. Ти ж знаєш, Єво, що я про це все думаю, то навіщо знову починаєш цю розмову, – каже Алла Вікторівна своїй доньці, і в її голосі відчувається рішучість. Але Єва вирішила, що цього разу вона таки помирить свою маму і маму чоловіка, бо їхнє з Адамом сімейне життя тільки починається, а дві свахи бачити одна одну не хочуть. Та й нагода неабияка є для цього

– Не піду я до них, навіть не проси. Ти ж знаєш, Єво, що я про це все думаю, то…

user2

Мамо, ну чому ти мені нічого не сказала? Знаєш, як мені соромно було? – каже мені син. Я мовчу, бо навіть не знаю, що маю йому на це відповісти. Сину стало соромно, коли він з сімʼєю приїхав на Великдень в село паску святити, і побачив мене. Йому не сподобалося те, як я виглядала, а точніше, у що була одягнена. Я бачила, як невістка кривилася, але під церквою вони мені нічого не сказали, просто привіталися і стали поруч зі мною, але потім син приїхав, щоб поговорити про це

– Мамо, ну чому ти мені нічого не сказала? Знаєш, як мені соромно було? – каже мені син. Я мовчу,…

user2

Перед Великоднем син прийшов до мене з речами, дружина Петра зібрала їх сама і відправила його жити до мене. Я тоді дуже пошкодувала сина і дала йому одну пораду, але тепер забрала б слова свої назад

Десь майже місяців п'ять до мене дуже часто приходить мій син. Петро приходить поговорити, поїсти і проситься переночувати. Приходить він…

Z Oksana

Колись я мріяти лише могла, що буду жити за кордоном і заробляти тут добрі гроші. Та тоді я ще гадки не мала, як у мене складеться життя. Заміж я вийшла за італійця, але тепер мрію про дім в Україні

Так склалося в житті, що свого часу я поїхала на заробітки в Італію. Мені на той час було 32 роки.…

Z Oksana

І що це дасть? Якщо ти зараз підеш від чоловіка, то залишишся на вулиці, – повчала Катерину мама. – Але ж я його не люблю. І не хочу даремно витрачати на нього свої молоді роки, – Катерина намагалася мамі пояснити, що її рішення про розлучення є остаточним. – Яка ж ти вперта, Катю. В дитинстві такою ж була, і зараз нічого не змінилося. Навіщо тоді ти зі мною радишся, якщо вже все вирішила

– І що це дасть? Якщо ти зараз підеш від чоловіка, то залишишся на вулиці, – повчала Катерину мама. –…

user2

Права ти, Лілечко, на всі сто. І правильно все кажеш. От тільки в житті по-різному буває, не знайшлася ще така людина, щоб у неї все ідеально було, «як книжка пише». – Може і ти так. Але є речі, які мають цінність. І не все пробачити можна. Ліля дивилася на Артура, а в її очах була пустота. Говорила вона спокійно, і це означало, що нарешті вона все відпустила. Зараз все просто, от тільки дорога до цього прощення була тернистою

– Права ти, Лілечко, на всі сто. І правильно все кажеш. От тільки в житті по-різному буває, не знайшлася ще…

user2

Михайле, одна надія на тебе. Допоможеш мені город засадити? – питає Марія і ледь не плаче. – Марусю, та ти ж казала, що в в минулому році востаннє займатимешся городом, – усміхнувшись, нагадав сусід, по діловому поправляючи вус. – Казала, але бачиш який час непевний, а маєш свою городину, то вже не страшно зимувати, – пояснює Марія, стискаючи в руці край фартуха. – Ти не хвилюйся, задарма я не хочу, я тобі заплачу, – проситься жінка. – Не знаю, не знаю… Подумати мені треба, – намагається тримати інтригу Михайло

– Михайле, одна надія на тебе. Допоможеш мені город засадити? – питає Марія і ледь не плаче. – Марусю, та…

user2

Що ти там робиш, мамо? – питає мене дочка. – Не розумію, що таке? Де гроші? Тут лише 500 євро. Ти їх кудись переставила? – питаю я із здивуванням свою дочку. – Облиш, мамо, ти що, приїхала гроші рахувати чи нас побачити? – спокійно відповідає мені донька. – Я гроші витратила. Я була спантеличена, бо розраховувала на те, що в мене є гроші, а виявилося, що в мене їх нема

– Що ти там робиш, мамо? – питає мене дочка. – Не розумію, що таке? Де гроші? Тут лише 500…

user2