– Не плач, – витирав він її сльози – час пролетить швидко, ти тільки мені пиши, кожен день, я буду чекати: Кoли Максим збирався в далеку дорогу, Надія і гадки не мала про пiдступні плани подруги
- Ех, Надюш, щаслива ти, нареченого якого відхопила: не п'є, на руках носить, квіти дарує. - Ларочка, і у тебе…