Ігор наважився підійти до Оксани аж в кінці весілля: – Знаю, що не заслужив навіть того, щоб ти заговорила зі мною. Оксано, якщо можеш, пробач. Давай хоч потанцюємо. Танець закружляв закоханих, земля під ногами попливла, згадалося все. – Мамо, я залишаюся в селі, – зранку Оксана утішила і вельми здивувала новиною матір
Таки дочекалася свого... Це запрошення на весілля в рідне село, аж ніяк зараз не було до речі. Оксана давно не…