Марія прийшла з роботи і зустріла в дверях чоловіка із зібраною валізою. Василь повідомив, що йде до іншої жінки, свого першого кохання. – Ти не думай, Маріє. Я цього не шукав. Ми зустрілися випадково, ще навесні! – як крізь стіну доходили до Марії слова чоловіка. – Вона зараз одна. Я коли побачив її, зрозумів, що і досі кохаю. Чоловік виправдовувався, але Марія далі вже нічого не пам’ятає
Сімейному життю Марії можна хіба що позаздрити – п'ятнадцять років вони з Василем разом, а досі зберегли любов і повагу.…