Діти виросли та роз’їхались, зосталася Надія сама у великій хаті з чоловіком. Степана в селі не любили, мав недобрий норов, а Надія була тихою та мовчазною жіночкою. Як діти приїжджали в село, дуже хотіли побачити матір, а коли Степан заходив в кімнату, відразу затихали. Наче таємниці ніякої не говорили, але з батьком знатися не хотіли. Вже стільки років минуло, немає більше Надії, а діти не хочуть ні хати, ні батька
В той час Степан важко розплющив сірі та вицвілі очі. Глянув скупо у вікно. Вже глибока ніч надворі, а він…