Коли діти пішли в садочок, працювала я вже не на будівництві, а в конторі з паперами, тому що ще вчилася заочно на бухгалтера. Вся в справах я не помітила, як мій чоловік знайшов собі іншу. Дізналася – не пробачила, хоча він на коліна ставав, просив вибачити його. Це мене так загартувало. Я вирішила, що більше не буду жити бідно. І стала збирати папери, щоб відкрити свою фірму
Останнім часом читаю я тут історії нещасних людей: дочка погана, зять нехороший, син невдячний, невістка жадібна, і аж руки засвербіли…