День народження у моєї доньки місяць тому був, так вона напередодні так сумувала. Говорила, що погано їй. В 36 вона нуль без палички, ні сім’ї, ні дітей, живе й досі з батьками. Ледве заспокоїли ми її з чоловіком, і вирішили купити їй квартиру. Взяли відкладені гроші, будемо продавати дачу, позичимо у рідні, але в доньки буде свій куток. Я невістка мені заявляє: – А чому ви, Маріє Миколаївно, лише про доньку свою думаєте, а синові чим допоможете? Я кажу, що чому я йому допомагати маю, у нього житло є. – Яке це, – каже, – у нього житло є? Це у мене є житло! Ви, може бути, забули, що син ваш живе в моїй квартирі? І свого майна у нього – тільки те, що на ньому?
Дітей у Марії Миколаївни і її чоловіка двоє: 30-річний Іван давно вже живе окремо від батьків, у нього своя сім'я,…