На весілля своїй доньці я подарувала 3 тисячі гривень, більше у мене не було. А свати вклалися в ресторан і другий день зробили у себе в будинку. Ось тоді, на другий день весілля я побачила їх дім: перший поверх – величезна кухня, санвузол, коридор, гардеробна і широченна вітальня, яка суміжна з батьківської спальнею. Другий поверх – це хол, санвузол і дві великі окремі кімнати: зятя і його молодшого брата. А на вулиці широка тераса. Я впевнена була, що кімната зятя буде для молодих. Але помилялася: все з’ясувалося на третій день весілля, в неділю, коли зібрався вузьке коло родичів. Виявилося, що молодим тут місця зовсім немає. Сват вирішив переобладнати кімнату свого одруженого сина до свій кабінет. – Правильно, – мовила сваха, – в домі двох господинь не має бути. І тоді слово взяла я
Я, як будь-яка хороша мати, хотіла для своєї дочки щастя, хорошого чоловіка та вигідного заміжжя, і обов'язково зі щирого взаємного…