Олегу тоді було 19. Він вчився на заочному, а у школі викладав фізику. Треба сказати, що він, як на зло, видний був. Високий, статний. Але ж Люська, моя донька, буквально ходила за ним по п’ятах. Доходилася! Вже скоро дізналася, що чекає дитину. Вони навіть заяву в РАЦС подали. Ми стали до весілля готуватися. Але за місяць до торжества прийшов жених і каже: «Я передумав!» Зі школи розрахувався і десь поїхав. Більше, після того, ми його не бачили. А згодом у Люськи з’явилася донька. А через багато років доля поставила все на місця
Свого рідного батька Оля ніколи не бачила. Знала лише, що його звуть Олегом, бо по батькові вона була Олегівна. Бабуся…