У моєї мачухи була прекрасна квартира. Навіть краща, ніж наша. Тільки вона татові про неї не говорила, бо боялася, що він і її пустить по вітру. Ростила вона мене, немов рідну. Вивчила мене, дбала, справила весілля і няньчила онука. Мачухи не стало, коли мені виповнилося 28. Коли я перебирала документи, то виявила дарчу на моє ім’я. Виявилося, що вона переоформила її на мене відразу, як тільки я почала жити з нею
Я росла практично сиротою, мами не стало, коли мені було шість років, а батько причастився до оковитої, бо вважав, що…