Весілля у моєї рідної сестри було дуже скромним. Коли Марина виходила заміж в старій маминій сукні і радісно посміхалася, тримаючи в руках три троянди, мені її було дуже шкода. Адже що це за щастя в бідності. Але вона була щаслива. І це була непідробна радість. А я дивлюся на все це і тільки зараз розумію, що головне не багатий чоловік, а головне – люблячий
З Маринкою у нас завжди були чудові стосунки, адже вона моя молодша сестра. У дитинстві ми дуже любили одна одну…