8 мультфільмів з глибоким змістом, які навчають дитину толерантності. Вaрто подивитись кожній людині, не залежно від її віку, національності і життєвої позиції

Як пояснити дитині, чому деякі діти не можуть бігати або говорити? Як донести думку про те, що важливо для людей з особливими потребами? Як дати зрозуміти, що вони відчувають і яким бачать світ? Джерело

Дуже важливо навчити дитину з самого дитинства не засуджувати інших і не боятися «особливих» дітей, вміти співчувати, бути толерантними. Поговорити з малюком про важливе допоможуть добрі мультфільми, в яких закладена глибока ідея.

Ці короткометражні анімаційні фільми варто подивитись кожній людині, не залежно від її віку, національності і життєвої позиції. Зміст кожного мультфільму потрібно усвідомити і просто зробити для себе висновки. Вони допоможуть підняти тему інклюзії в процесі виховання дітей.

Читайте також:КЛІП НА ПІСНЮ ГУРТУ “ТІК” ПРО ВИБОРИ НАБРАВ БІЛЬШЕ МІЛЬЙОНА ПЕРЕГЛЯДІВ ЗА 4 ДНІ (ВІДЕО)

«ПОДАРУНОК»

2015, Німеччина

Зворушлива історія про дружбу, об’єднану спільним болем. За 4 хвилини ви зміните своє ставлення не лише до свого життя, але й навчитесь розуміти чужу, особливу історію.

Короткометражка «Подарунок» (The Present) зібрала близько 50 нагород і була показана на більш ніж 180 фестивалях, після чого її творець, німецький мультиплікатор Якоб Фрей, виклав фільм у відкритий доступ.

“Тепер, коли наша успішна фестивальна подорож добігла до кінця, ми вирішили, що настав час поділитися нашою роботою з усім світом”, – прокоментував автор

«МАЛЕНЬКА КАСТРУЛЬКА АНАТОЛЯ»

2014, Франція

Головний герой мультфільму – Анатоль вже не пам’ятає, звідки взялася маленька каструлька, яку він усюди тягає за собою на мотузочці. Вона відчутно заважає йому, застрягаючи то тут, то там, ускладнюючи його пересування.

Одного чудового дня Анатолю це набридає і він вирішує сховатися від неї і від усіх, щоб нічого не бачити і самому не бути видимим. Однак, і, можливо, це на краще, зробити це не так і просто. Короткометражка через дитячі образи пояснює, що бути особливим – це нормально.

«АКУРАТНА ІСТОРІЯ»

2014, Росія

Російський фонд «Діти БЕЛА» («Дети БЭЛА») до дня рідкісних захворювань випустив короткометражку про хлопчика Микиту (Никита), який готується йти в школу, але через свою крихку шкіру зіштовхується із низкою проблем.

Автори хотіли, щоб ця історія, подана у такій доступній для дітей формі, надала «особливим» дітям впевненості в собі, і допомогла суспільству зрозуміти їхні проблеми і допомогти в адаптації.

«СТРУНИ»

2014, Іспанія

Красива історія про рівність, солідарність, дружбу і дитячу мудрість, якій варто повчитися навіть дорослим.

Мультфільм «Струни» («Cuerdas») був нагороджений премією Гойя за кращий короткометражний анімаційний фільм. Його творець, Педро Соліс, хотів звернути увагу на важливість інклюзивної освіти.

«ПРО ДІМУ»

2016, Росія

Мультфільм «Про Діму» розповідає про зустріч дівчинки Міри і хлопчика, не схожого на її друзів. Діма погано ходить і майже не говорить, але цікавість Міри і добрі поради її мами стають початком справжньої дружби.

Описуючи ідею мультфільму, автор проекту зазначила: в інтернеті є безліч ресурсів, які розказують окремо про ДЦП, про синдром Дауна, про аутизм тощо. Але діти не розрізняють діагнози, вони потребують простого пояснення, донесеного простою мовою.

«ТАМАРА»

2013, США

Цей зворушливий короткометражний мультфільм розкаже про дівчинку Тамару, яка мріє стати танцівницею. Вона танцює під звуки музичної скриньки, не помічаючи нічого навкруги. Але чому так засмучується мама, коли бачить це? Виявляється, Тамара не чує музику – вона глуха.

В коментарях під мультиком найчастіше пишуть: «Я тримаюсь, я не плачу!» Не плачте й ви, адже дитячі мрії мають збуватися!

«СЕКРЕТ МАЕЛА»

2014, Франція

Автори цього мультфільму хотіли пояснити не лише дітям, а й дорослим тему ставлення до людей з синдромом Ангельмана. Щоб оцінити тонкість цього фільму, його варто подивитись кілька разів.

«МІЙ БРАТИК З МІСЯЦЯ»

2007, Франція

Цей чудовий анімаційний фільм створив Фредерік Філібер, батько аутичного хлопчика.

Автор поділився своїми переживаннями та ідеєю:

Коли ми зрозуміли, що в нашого сина проблеми, педіатр направив нас в центр пcихiчного здоров’я, в якому ми, батьки, почали проходити сеанси психоаналізу. Ми стали шукати інші рішення по догляду за хворими дітьми в лікарнях і вдома, і паралельно ми вирішили створити фільм.

Це був спосіб розказати невелику історію, щоб говорити про проблему аутизму у зрозумілій формі. Цей фільм можуть дивитися всі: батьки, спеціалісти, ті, для кого аутизм не значить нічого, і ті, хто в житті зустрівся з цим.