«Куди ти зібралася? У Сибір?! Ліс валити? За безплатно?» – очі мого співрозмовника ставали все більшими і поблискували повним нерозумінням. Насправді тоді, 10 років тому, я збиралась у свій перший волонтерський проект, суть якого була в прокладанні туристичних маршрутів у національному парку в Сибіру. Ліс, звичайно, ніхто не валив.
Далі були реставрація середньовічного замку у Франції й екологічні проекти в Хорватії та Сербії. Такі проекти дуже класний варіант подорожувати – бачиш країну зсередини, вчиш мову, долучаєшся до суспільно-корисних справ. До того ж це ще й дуже бюджетний варіант мандрувати.
Економимо
Зазвичай волонтер за власний кошт лише добирається до місця проведення проекту (тут, щоправда, теж можна зекономити – їхати автостопом), на місці його забезпечують житлом і харчуванням. Рівень комфорту залежить від особливостей проекту: якщо база волонтерів розміщена в горах у нацпарку, то, логічно, що умови спартанські: наметовий табір і польова кухня. Там, де більше цивілізації, то і зручностей більше. Так, у Франції ми жили в кемпінгу, а годувала нас місцева лікарня (смачно, до речі, годувала), а в Хорватії жили у школі, їли у місцевому кафе. Всі ці речі зазвичай детально вказують в описі проекту. Крім того, доброволець сплачує благодійний внесок у свою домашню організацію, яка на ці гроші організовує проекти у себе вдома. В Україні він становить від 55 євро. Також деякі проекти збирають додаткові внески, це стосується усіх таборів в Ісландії (щоправда, вони там більше схожі на тури, ніж на робочі проекти).
Незважаючи на всі ці нюанси, бюджет на кількатижневу мандрівку вийде все одно помірним і під силу кожному. В Європі традиційно дорогі готелі та заклади громадського харчування, натомість – багато дешевих авіаліній, тож витрати на дорогу до табору можна запросто втиснути в 50 євро. Про те, як «ловити» квитки на літак за 5-10 євро, ми детально розповідали тут.
Вчимо/вдосконалюємо мову
Традиційно в таборах дві основні робочі мови: англійська та місцева. Тут уже залежить від країни й того, наскільки там поширена англійська, і від того, як комплектується група: чи суто міжнародна, чи наполовину складається з місцевих помічників. Приміром, в Іспанії, Франції, Бельгії традиційно проекти двомовні, і цілком може бути таке, що англійською добра половина учасників не володітиме взагалі. У будь-якому разі, два-три тижні у міжнародній групі суттєво допомагають розв’язати язик, особливо, якщо до цього мовна практика була тільки на рівні школи й англомовних серіалів.
Дивимося країну з нетуристичного боку
Можна пронестися країною галопом: за два тижні побувати в усіх місцях «must see», викласти тонну фотографій на Фейсбук, але так і не зрозуміти, що це було. Такий формат мандрів не є поганим, але деколи два тижні в глибинці можуть подарувати значно більше емоцій. Волонтерські табори зазвичай базуються у нетуристичних місцях, і саме тут можна помітити всі ці деталі та нюанси, які відрізняють одні суспільства від інших. Так, маленьке село у нетуристичній Лотарингії, яке власними силами роками проводить реставрацію середньовічного замку, мене вразило більше, ніж Париж. Останній, до слова, справив гнітюче враження: брудно, дорого і непривітні місцеві.
Отримуємо нові «скіли»
Як відомо, відпочинок – це не тоді, коли валяєшся на дивані і нічого не робиш, а тоді, коли змінюєш вид діяльності. Волонтерські проекти дають можливість спробувати себе в абсолютно новій ролі: археологічні розкопки, реставраційні роботи, будівництво, кулінарія, гори, море, варіантів маса. Інший аспект – ти робиш щось корисне. У «ворккемпі» від перепрацювання ще ніхто не вмирав, а побачити й помацати зроблене власними руками неймовірно приємно.
Соціалізуємося
Спільна праця об’єднує, і вже через кілька тижнів група незнайомих людей перетворюється на дружній колектив. Таке собі ріаліті-шоу – група незнайомців в обмеженому просторі змушена проводити разом 24 годину на добу, 7 днів на тиждень. Усі ці люди різного віку, з різним бекґраундом і культурними традиціями, коли, здавалося б, безневинний жарт для когось може бути смертельною образою. З іншого боку, саме в таких умовах розумієш, що всі люди різні й інколи просто потрібно простіше дивитися на речі. І що насправді нас об’єднує більше, ніж роз’єднує.
Компанія для подорожі
Чудовий варіант, якщо нема з ким поїхати подорожувати, а до соло-мандрів душа не лежить. Про те, як мандрувати самостійно, ми детально розповідали раніше, волонтерство ж – це хороший симбіоз самостійних мандрів. Ти ніби і сам, але водночас із групою однодумців.
Замість підсумку: які бувають проекти і де їх шукати
Найбільша база волонтерських проектів зібрана під брендом SCI − Service Civil International. Організацію створено після закінченню Другої світової війни, тоді люди об’днувалися для відновлення зруйнованих війною міст. Викладати проекти на сайт організації розпочинають наприкінці зими, тож зараз саме час починати шукати табір для себе. На сайті все просто – заповнюєте анкету, обираєте табори (можна подати заявки у 6 проектів), сплачуєте внесок і чекаєте на відповідь від проекту. Коли участь у таборі підтверджена – збираєте документи на візу та пакуєте валізи.
Усі табори можна об’єднати у кілька напрямів: соціальні (робота з дітьми, у лікарнях, з людьми похилого віку тощо), природоохоронні (робота у заповідниках, природних парках тощо), культурні (допомога в організації різних культурних заходів: фестивалі, виставки, тощо).
У більшості проектів нема обмежень за віком, достатньо бути просто повнолітнім. Зрозуміло, що більшість учасників – це молодь, бо у них більше вільного часу, але бувають волонтери і серйозного пенсійного віку. Головне − душею не старіти.
Читайте також: ЯК ОТРИМАТИ СТУДЕНТСЬКУ ВІЗУ У США
