Життєві історії 0
В свої 67 Галина ще гарувала в Іспанії, заробляла добре, хоча сил вже не було, й самопочуття підводимо. Але й дітям слова не казала, боялася скаржитися, бо вони постійно кликали її додому. І син, і донька вмовляли матір повернутися, але Галина ніби й не чула їх. Зате щодня телефонувала родині, скаржилася, що їй важко, руки й ноги не слухають, спати не може та й їсть вже не все. – Як можна так? Всіх грошей не заробиш. Чого ж вона там сидить? Додому її забирайте, – дорікали дітям сусіди. – Не хвилюйтесь, дітки, я ще рік-два побуду тут, а потім з грошима до вас повернуся, вони нам просто заздрять усі
Галина завжди була сильною жінкою. У своїх 67 років вона виглядала молодше, ніж більшість
Життєві історії 0
У тебе гроші є, то сама купиш собі все, що треба, – зверхньо заявила мені донька, коли я попросила її прийти до мене в лікарню. Гроші у мене, звичайно, є. Але мова зараз не про це. Я хочу бульйончику домашнього, і пюре на маслі і сметанці. Хіба таке купиш в їдальні? Та й уваги хочеться від рідних людей, а мої доньки на мене образилися, і все через гроші. Цього разу я приїхала з Італії у відпустку, і вирішила купити синові машину. Він ще про це не знає, у нього на Василія ювілей, от я і зроблю йому такий подарунок, бо заслужив він як ніхто з моїх дітей
–  У тебе гроші є, то сама купиш собі все, що треба, – зверхньо
Життєві історії 0
Вже всі 12 страв були приготовлені, час швидко минав, а дітей з міста не було. Тоді Марія з Петром взяли лопати і пішли відкидати з подвір’я весь сніг, адже три машини мають же десь стати. Робили це так заповзято, що й про недуги забули, хоча обом по 70 і роки беруть своє, але перед святами батьки ніби молоділи. Час спливав, але дзвінка від трьох дітей не було. – Не будемо хвилюватися, вони скоро приїдуть, ось побачиш, – о восьмій годині вечора, з надією, сказав Марії чоловік
У маленькому селі, де сніг покривав землю м’яким білим покривалом, жили старенькі батьки —
Життєві історії 0
На день народження свого брата Андрія Світлана набрала повні сумки домашніх продуктів і вирушила в місто, хотіла йому сюрприз зробити, але брат з дружиною її неприязно зустріли і навіть чаєм не пригостили. Хотіла Світлана зберегти родинні стосунки з братом, та через невістку це виявилося дуже непосильним завданням
Свого молодшого брата Андрія Ганна дуже любила. У дитинстві вони разом бігали на подвір’ї,
Життєві історії 0
Цього року свекруха Світлани вирішила зібрати всю родину за святковим столом на Різдво, але до себе нікого не кликала, а до невістки всіх позвала, як робила це завжди. Світлані вже набридло це, та й грошей немає, тому вирішила в свекрухи попросити 3 тисячі гривень і на кухні їй допомогти. – Ні, ні і ні! Я вже відпрацювала своє за стільки років. Зараз я на пенсії, грошей у мене немає, та і працювати в мої роки важко, я відпочивати буду
Так вже повелося, що майже кожне сімейне свято оберталося для Світлани серйозними розтратами. Вона
Життєві історії 0
Мамо, тут ніякої хати немає, ніякого будівництва не велося – люди так в селі сказали. А дядько Роман з тіткою Поліною на твої гроші купили авто, а доньку навчатися відправили за кордон, – схвильовано говорив син Людмилі по телефону. – Та не може бути такого. Ти не там дивишся, – не вірила жінка. – Мамо, тобі весь час говорили не правду, а тут мені сусіди все розповіли, як є. – Збираюся, сину, їду, чекай мене там
Людмила Дмитрівна всоте перечитувала численні повідомлення від своїх сільських родичів. Роман та Поліна барвисто
Життєві історії 0
А за що ви, мамо, збираєтеся жити? – зухвало запитала мене невістка, а я аж присіла. – Я ще е знаю. Але ж я до рідного сина приїхала, невже ви мені не вділите тарілку супу? – кажу. – Та чому не вділимо? Вділимо, звичайно. Тільки я хочу прояснити ситуацію. Ви ж не в гості на два тижні приїхали, а назавжди, як я розумію. Чи не так? Я навіть не знала, що їй відповісти, і поки збиралася з думками, невістка мені наказала завтра ж іти у пенсійний фонд і з’ясовувати, на що я можу претендувати, бо утримувати мене вони не збираються
– А за що ви, мамо, збираєтеся жити? – зухвало запитала мене невістка, а
Життєві історії 0
От і грудень вже. Як же Мар’яна не любить цей місяць, адже в сім’ї її сестри одні дні народження: 9 грудня – у старшого сина, 12 – у меншого, 20 – у чоловіка, а 23 грудня – день народження у самої Тетяни. Сестра живе заможно, з подарунками їй догодити важко. Цього місяця Мар’яна постійно залазить в великі борги. Але найгірше навіть не це, найгірше – докори мами
Іноді дуже важко бути бідним серед своїх заможних родичів. Є чимало таких випадків, коли
Життєві історії 0
Не знаю, хто придумав, що гроші – не головне, але я все життя про них лише і думаю. Гроші, гроші, гроші… Коли їх немає – це страшно, а коли вони є – теж не набагато краще, адже їх так складно правильно поділити, а особливо між дітьми. Я ж думала, що як грошей зароблю, то буду і сама щасливішою, і дітей своїх щасливими зроблю, але в підсумку все вийшло зовсім не так
Не знаю, хто придумав, що гроші – не головне, але я все життя про
Життєві історії 0
Я хочу попросити тебе, щоб ти прописала мого молодшого сина у себе, щоб вони з дружиною і дітьми трішки в тебе пожили, а як знайдуть роботу, то з’їдуть відразу, – просила свекруха Наталю. – Але ж прописка – це дуже серйозно, ще й діти малі, я потім проблем не оберуся, – невістка відповіла. – Тоді нехай мій син обирає – ти чи сім’я, бо нам така родичка не потрібна, – не підбирала слів мати
Наталя милувалася чудовим видом зі свого вікна своєї двокімнатної квартири в Києві. Три роки