fbpx
Данило ввечері повертався додому і вирішив до мами забігти, дати їй 500 гривень, адже зарплату отримав на днях. В мами пенсія мізерна, ледь на життя вистачає, а допомогти їй більше немає кому, донька вже давно живе в Німеччині. Мати зразу мовчала, а коли син додому збирався, то крикнула йому вслід: – Забери мене до себе, Данилко, і дружині скажи, що вона має любити мене, я пенсію їй віддаватиму
Данило повертався додому сумний. Після роботи він зайшов до своєї мами. Людмила Андріївна стала
Коли наша донька виходила заміж, свати на весіллі якісь сиділи сумні, подарували молодятам кавоварку, бо зять наш, як виявилося, дуже любить каву. Ми з чоловіком дуже раділи, що квартиру купили Ірині до шлюбу, адже хвилювалися, що якщо вони розлучаться, щоб нічого не дісталося зятю. Ірина ще ображалася на нас за це, лише згодом зрозуміла чому ми так вчинили
Звісно, я зовсім не хочу сказати, що дочка у нас у всьому ідеальна та
В той день я і справді мала багато справ, і сказала чоловікові, що буду аж пізно ввечері. Але потім з’ясувалося, що я важливі папери забули вдома. Я телефонувала Сергію, але він не брав слухавки, і я подумала, що він спить, адже він зранку сказав, що погано себе почуває і відпочиватиме вдома. Оскільки мені було дуже треба тих документів, то я повернулася додому, і застала там Наталку. Вони з Сергієм аж ніяк не очікували мене побачити, тому Наталка, розчервонівшись, швидко втекла. А от чоловік наче зітхнув з полегшенням. Він наказав мені присісти і уважно його вислухати
– Ти не мала цього бачити, але якщо вже так вийшло, то вибір за
В той день з самого ранку Зої зіпсувала настрій свекруха. Вона зранку стала шукати гроші, і не виявивши їх у сумочці, звинуватила невістку в тому, що це вона взяла їх. – Знаю, що це ти нишпорила по закутках, аби привласнити мою пенсію! От я пригріла змію під боком, – не вгавала свекруха. Зоя виправдовувалася, як могла, але марно. Від безсилля та розпачу по щоках потекли сльози
– Скільки їй років? Всього 38? А я думала, що всі 50, – здивовано
Я ледве дійшла до своєї кімнати, так мені було прикро. Не дай Бог комусь таке пережити – розуміти, що ти заважаєш своїй дитині, як вона сама сказала, “крутишся під ногами”. Прикро мені ще й тому, що я все життя жила заради дітей, я одна без чоловіка виростила сина та дочку. Після розлучення заміж не вийшла, діти школярі вимагали, щоб у сім’ї не було вітчима. Було тяжко і морально, і матеріально, але я впоралася, а тепер я їм не потрібна
– Мамо, тобі давно пора вже від нас з’їхати, – заявила мені донька. Вона
В селі Галину всі дуже шкодували, бо чоловік тоді дуже якось не по-людськи з нею повівся. Її щастя в одну мить розбилося тоді, як вона до сусідки за грушами пішла. Та давно її до себе запрошувала, мовляв груша добре вродила, треба позбирати, бо гниють. То був обід, Галина подумала, що сусідки нема вдома, і сама стала під грушею з відерком і стала збирати солодкі плоди. Стояв нестерпно терпкий і солодкий запах серпня, раптом Галина почула, що з хати Оксани чується голос її Остапа
– Якою ж ти стала, Галино! Та тебе і не впізнати! – сплеснула руками
Чоловік не міг зрозуміти, чому Софія вважає, що її мама – це остання людина, в якої варто просити допомоги. – Не розумію, чому ти не можеш покликати свою маму? Це ж її рідний онук! – здивовано спробував з’ясувати він. – Ти не знаєш моєї мами. З нею у нас буде більше проблем, ніж допомоги, – пробувала пояснити чоловіку Софія, яка опинилася в нестандартній ситуації, і не могла придумати, як її вирішити
– Не розумію, чому ти не можеш покликати свою маму? Це ж її рідний
Ще перед весіллям я добре знала, що в мого чоловіка вже й дружина, до мене була, і дитина була в них у шлюбі. Але Петро був чудовою людиною, тому я вірила, що він відвернеться від неї, а буде кохати лише мене і приносити гроші лише в нашу сім’ю. Чимало часу у нас все так і було, але свекруха часто бігала до тієї невістки, горнулася до неї і Петрові телефонувала часто: то кран прийди їм відремонтуй, то продукти своїй дитині купи, то на вихідні забери сина. А в кінці місяця сама прибігала до мого чоловіка по гроші для онука. Мені все дуже зіпсувала свекруха
А десь декілька років тому я познайомилася з чоловіком. Петро при першій же зустрічі
Мама чоловіка після весілля запросила нас жити до себе, Іван теж вмовляв мене, казав, що мама його не вічна, її квартира дістанеться нам, адже він у неї один, тому мені немає сенсу відмовлятися. Я погодилася на це, спочатку щаслива від того була, а тепер, ось, дуже шкодую
Так склалося, що заміж вийшла я вже не зовсім молодою, якщо так можна сказати,
Донька в декреті була, один зять працював, а всі ті гроші, які я висилала, витрачалися строго на будову. Зять навіть спеціальний зошит з витратами завів, в якому записував де, що, коли і за що купив, щоб переді мною звітувати, такий чесний був. Я від нього тих звітів не вимагала, бо довіряла йому, а інакше я йому всі гроші не висилала б. Коли вже будинок був майже готовий, і залишалося лише жити і радіти, моя донька мені зателефонувала в Грецію і повідомила, що хоче розлучатися. – Як розлучатися? Ти що таке кажеш? У тебе ж такий добрий чоловік. Що ти собі таке вигадала? – кажу. – Я його розлюбила. Молода була, не розуміла, що роблю. А тепер я зустріла справжнє кохання, і я хочу розлучення, – наполягала на своєму донька
– Знову дай? Скільки можна? Я ж в минулому місяці тобі вислала тисячу євро?

You cannot copy content of this page