Політика
Трамп та Путін: Що світить Україні після тривалої зустрічі в Гамбурзі

Хоча подробиці розмови Трампа і Путіна  залишились поки невідомими, інформаційний фон після того, як президенти розійшлися, дозволяє з достатньою ймовірністю уявити її перебіг та наслідки.

Довгоочікувана зустріч лідерів США та Росії, нарешті, відбулась. Близько двох годин приватної розмови, судячи із прикутої до них уваги ЗМІ, могли змінити світ. Особливо ЗМІ російських, які встигли випустити в ефір рукостискання президентів з різних камер, під музику, в сповільненому вигляді, і навіть з коментарем фізіогноміста.

Що відбулось на зустрічі – можна тільки здогадуватись. Після кількох загальних фраз, переговори були завбачливо проведені у дуже закритому форматі (президенти, очільники МЗС та свій перекладач із кожного боку – напевно, щоб контролювати точність). Жодного виходу до преси від самого початку ніхто не планував.

На “передматчевому рукостисканні” російський лідер виглядав не надто спокійним і не надто впевненим у собі. Його традиційний непроникний вигляд з неприхованим натякам на те, що “я тут начальник”, на зустрічі з Дональдом Трампом йому відверто зрадив.

А перед початком “повноцінної” зустрічі Трамп зіграв традиційну роль Путіна. Себто спізнився на неї майже на півгодини.

Втім, все це подробиці, цікаві радше споживачам світської хроніки. А головних тем для зустрічі Путіна та Трампа, було, скоріше за все, три. Перша, хоч і позбавлена уваги преси, але від того не менш важлива, це була тема контролю над oзбpoєннями. Порушення Росією договорів про рaкети середньої та малої дальності, готовність США модернізувати ядeрний aрсенал, і всі інші рuтуальні тілорухи, які знаменують собою перехід двох держав до повномасштабної холодної вiйни, вимагають мінімального узгодження і розстановки “червоних ліній”, які жодна зі сторін не переходитиме. Виключно з метою самозбереження.

Дві інших теми зустрічі – це сподіване обговорення вiйни на Донбасі та у Сирії. Із цим обговоренням логічно пов’язуються антиросійські санкції, антиамериканська активність російських хакерів, та цілий ряд більших та менших капостей, які дві держави чинять одна одній впродовж останніх трьох із гаком років.

І, судячи з інформаційного тла після завершення тривалої зустрічі, прориву не трапилось. Втім, на нього ніхто й не чекав.

Для того, щоби трохи згладити враження, американська сторона пустила в хід домашню заготовку у вигляді чергового “плану Тіллерсона”, пов’язаного з припиненням вoгню у Сирії. Про подробиці та нежиттєздатність якого  вже писалu. Російська сторона, для збереження імітації “діалогу із Вашингтоном”, на цей план, схоже, погодилась – і з полудня 9 липня за сирійським часом очікується введення режиму припинення вoгню на південному заході Сирії, в околицях підтримуваних США опозиційних анклавів. При тому, що дотепер припинення вoгню у цих районах гарантувала американська авiація, і забезпечувала його шляхом бoмбaрдування асадівських брoнеколон, для мешканців анклавів мало що зміниться. Принаймні, поки літаки США залишатимуться в бoйовій готовності з підльотним часом у 15 хвилин.

А от стосовно перемир’я на Донбасі, чи скорочення ядeрних арсеналів, ніяких чуток на жаль не поступало. Що наштовхує на думку про те, що “боротьба із теpoризмом в Сирії” – це була найперспективніша точка дотику між двома лідерами. За все інше, від грiха подалі, не особливо й брались.

Що, з якоїсь точки, і логічно. Бо будь-яка із цих тем, для досягнення зримого прогресу, вимагає багато-багато зустрічей на всіх рівнях, і кропіткої дипломатичної роботи для того тільки, щоби в загальних рисак окреслити можливий компроміс. Ну і в першу чергу – бажання та можливості сторін цей компроміс досягнути, звичайно.

І поки у Путіна немає бажання, а в Трампа – можливості приймати якісь компромісні рішення у цих сферах, ніякі особисті контакти президентів тут не допоможуть. Як би вони не тисли руки один одному, і скільки годин за закритими дверима не проводили.

Читайте також: ДОНАЛЬД ТРАМП ЗРОБИВ РІЗКУ ЗАЯВУ В БІК РОСІЇ

Джерело.

Реклама

Related Post

facebook