Діаспора
Second Нand: потойбічне життя непотрібного одягу (фото)

Якби хтось із британців, що віддають старий одяг на доброчинність чи переробку, дуже захотів знову зустрітися зі знайомими речами, він мав би шанс знайти їх тут, на складі в угорському місті Секешфегервар.

Секешфегервар, що у перекладі означає “престольна біла фортеця”, – це жваве місто з сотнею тисяч мешканців, засноване 972 року великим князем Гезою з династії Арпадів.

Великий князь, напевно, був би приголомшений, якби відвідав Секешфегервар сьогодні. Поблизу окружної дороги, вплетеної у магістраль М7, яка сполучає Будапешт з Адріатичним морем, розкинулись величезні складські приміщення. Щодня сюди надходить 100 тонн вжитого одягу, переважно з Великої Британії, у величезних білих тюках. Кожен тюк важить не менш ніж 300 кг і містить строкатий асортимент товару – жіночі блузи, чоловічі футболки, дитячі черевички, зимові пальта. Одним словом, увесь той непотріб, який британці визнали зайвим у своїх домівках і з найкращими міркуваннями віднесли у доброчинний магазин – або просто віддали збирачам, що обходять вулиці з коробками. Це – совість Заходу, дарунок від першого світу третьому, за коротким посередництвом другого.

Читайте також: В УКРАЇНСЬКИХ ПОЇЗДАХ З’ЯВИЛАСЬ ДУЖЕ ПАТРІОТИЧНА ПОСТІЛЬ (ФОТО)

секонд хннд

Лише вершки з вершків – офісні сорочки, ошатні сукенки, піджаки виробництва відомих дизайнерів – лишаться в Угорщині. Цих речей зазвичай 5-10%. Речі не такої відмінної якості чи стану будуть відправлені у Західну Африку, Пакистан чи Індію.

Рештки – особливо теплий зимовий одяг, непотрібний у спекотних країнах – спресують у брикети, які потім спалять на заводі. Лише 1% доводиться викидати, це матеріали, які не можна навіть спалити.

Джерело.

Related Post